Узагальнення судової практики, щодо незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів; злочинів у сфері господарської діяльності.

 Узагальнення судової практики норм закону про кримінальну відповідальність щодо незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування  з метою збуту підакцизних товарів ( ст. 204 КК Україну); злочинів у сфері господарської діяльності, зокрема нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням ( ст.211 КК України), видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження до бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону ( ст.211 КК України)

           За період 2012-2013 року у провадженні Барського районного суду Вінницької області перебувало дві кримінальних справи за ст. 204 КК України, жодної за ст. ст.210-211 КК України.

           Актуальність дослідження та вирішення проблем кримінальної відповідальності, встановленої в Україні за незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюнових виробів та інших підакцизних товарів, а також інше незаконне придбання з метою збуту, незаконне зберігання та незаконне транспортування з цією ж метою. Інтереси кримінального права та практики вимагають обгрунтованого аналізу всього комплексу питань, пов’язаних з кримінальною відповідальністю за зазначені вище діяння, визначення об’єктивних закономірностей виникнення підстав цієї відповідальності та визначення її меж.

            Щороку наша держава та суспільство зазначають великої шкоди від функціонування так званої « тіньової економіки», одним із сегментів якої є незаконне виробництво та обіг алкогольних напоїв, спирту, тютюнових виробів, інших підакцизних товарів.

            Безперечним є той факт, що широке розповсюдження такої незаконної господарської діяльності впливає на економічні процеси в державі. Незаконне виробництво та обіг незаконно виготовлених підакцизних товарів, створює загрозу завдання шкоди життю та здоров’ю окремих осіб, споживачів таких товарів, а в багатьох випадках безпосередньо тягне тяжкі наслідки у вигляді отруєння людей чи іншої шкоди здоров’ю.

             Відповідні пріоритети ставить законодавство, що регулює виробництво та обіг підакцизних товарів, органи внутрішніх справ, прокуратури, судів. Встановлює з кожним роком більш жорсткі вимоги до порядку і умов здійснення цієї діяльності.

             Питання правового регулювання обігу окремих видів підакцизних товарів стають предметом розгляду органу конституційної юрисдикції. Встановлення у ст. 204 КК України, кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення підакцизних товарів, придбання, зберігання, збут або транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів покликане сприяти охороні господарського правопорядку в Україні.

            Пленум Верховного Суду України  про застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності ,підкреслив настання кримінальної відповідальності за злочини, передбачені статтями 202-205, 210,211 КК України, є додатковою гарантією діяльності держави в сфері правового регулювання економічних відносин і захисту конституційних прав осіб, які займаються господарською діяльністю та засобом сприяння стабілізації національної економіки.

           У той же час поява кримінально-правової норми, яка не має аналогів у кримінальному законодавстві України минулих років, породжує низку питань щодо її застосування, як науково - теоретичних так і суто практичних. Вирішення питання про підстави та межі кримінальної відповідальності безпосередньо залежить від правильного і точного застосування норм права, правильно кваліфікувати даний злочин.

           Так, 16 червня 2011 року Барське РВ УМВС України у Вінницькій області було порушено кримінальну справу  щодо Парфьонової Наталії Василівни про незаконне виготовлення, зберігання та збут підакцизних товарів за ст. 204 ч.3 КК України.

           07 травня 2012 року була винесена постанова Барським РВ УМВС України про перекваліфікацію злочину, а саме, відповідь по суті питання « Чи присутні в даних речовинах шкідливі для життя та здоров’я домішки?» не вбачалось можливою з причин перевищення вказаного завдання меж компетенції експерта спеціалізації « Дослідження спиртововмісних сумішей». Відповідно до довідки виданим головним лікарем СЕС Вінницької області Державної СЕС МОЗ України- в якій вказано, що досліджені рідини добровільно видані, не відповідають вимогам ДСТУ 4256:2003 « Горілки і горілки особливі. Технічні умови» і відповідно ст. 36 « Вимоги до обігу об’єктів санітарних заходів» Закону України, « Про безпечність та якість харчових продуктів» від 06.09.2005 року за № 2809, є небезпечні і не можуть бути використані для споживання і реалізації населенню.

            Враховуючи викладене, а також те, що в ході досудового слідства в повній мірі довести вину гр. Парфьонової Н.В у тому, що вона незаконно виготовила та збула водно-спиртові суміші, які виготовлені із недоброякісної сировини ( матеріал) та які становлять загрозу для життя і здоров’я людей. Було перекваліфіковано дії гр. Парфьонової Н.В із ч. 3 ст.204 КК України на ч. 1 ст.204 КК України.

            Так, 22 червня 2012 року Барським районним судом Вінницької області, було оголошено постанову, щодо закриття провадження в кримінальній справі по обвинуваченню Парфьонової Н.В. на підставі п. « В» та п. « Г» ст.1 ЗУ « Про амністію» від 08.07.2011 року, звільнивши обвинувачену від кримінальної відповідальності.

            Під час винесення постанови, суд заслухав пояснення Парфьонової Н.В., думку учасників судового розгляду і прийшов до висновку закрити провадження по справі, оскільки обвинувачена вперше вчинила умисний злочин, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, позитивно характеризується по місцю проживання, на момент вчинення злочину являлась матір’ю неповнолітньої дитини.

             На підставі п. « В» ст.1 ЗУ « Про амністію» від 08.07.2011 року, згідно якого підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та інших видів покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до 12 КК України та злочини які вчинені з необережності, особи, не позбавленні батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку. Також, відповідно до копії пенсійного посвідчення серії АГ № 407912, яке видане 21.03.2011 року управлінням Пенсійного фонду України, гр. Парфьонову Н.В. в установленому порядку визнано інвалідом третьої групи, а тому вона підлягає під дію п « Г» ст.1 ЗУ « Про амністію» від 08.07.2011 року.

            Друга кримінальна справа була порушена 26 січня 2012 року слідчим СУ ПМ ДПС щодо Бурого В.В. за ч.1 ст. 204 КК України.

            Так, 07.05.2012 року Барським районним судом було прийнято до судового провадження і призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Вирок обвинуваченому Бурому В.В. було оголошено 30 травня 2012 року, де особу було визнано винною за ч.1 ст.204 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі двісті неоподаткованих мінімуму доходів громадян, що складає 3400 грн., з конфіскацією незаконно виготовленої продукції.

             Обираючи покарання підсудному, суд врахував те, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, являється інвалідом третьої групи, а також підсудний повністю визнав свою винну, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

             В свою чергу, прокурор який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Слабий О.В., подав апеляційну скаргу на вирок Барського районного суду від 30 травня 2012 року про засудження Бурого В.В. за ч.1 ст.204 КК України. В апеляційній скарзі йшлось, про те щоб вирок щодо Бурого В.В скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості і постановити свій вирок, яким засудити Бурого В.В за ч.1 ст.204 КК України до штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

          Так, 28 листопада 2012 року було винесено ухвалу Апеляційним судом Вінницької області щодо апеляційної скарги прокурора, який брав участь у розгляді даної справи.

          Апеляційний суд Вінницької області ухвалив апеляцію прокурора, залишити без задоволення, а вирок Барського районного суду щодо Бурого В.В.- без змін.

          Враховуючи вище викладене, є певні суперечності під час досудового розслідування, а саме правильність кваліфікування злочину. Барський районний суд дотримується всіх вимог законодавства, при визнанні винуватості під час обвинувачення осіб у вказаному проступку.

ГОЛОВА БАРСЬКОГО                                                           ПЕРЕВЕРЗЄВ С.В.

РАЙОННОГО СУДУ

Виконавець : Кіпоренко Т.Є

                        2-20-70