Узагальнення судової практики розгляду Барським районним судом Вінницької області справ щодо притягнення батьків до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП

Узагальнення судової практики розгляду Барським районним
судом Вінницької області справ щодо притягнення батьків до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за 2025 рік

Виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані: постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної та рідної мови, сім’ї, старших за віком; сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу; виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини та інші.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про охорону дитинства” батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обов’язки батьків визначено в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів.

Сім’я є середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Це означає, що обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за дитиною є рівним для обох батьків. Неналежне виховання є правопорушенням і може призвести до відповідальності. За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності.

Статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

У 2025 році на розгляді Барського районного суду Вінницької області перебувало 99 справ про вчинення адміністративного правопорушення за
ст. 184 КУпАП (у тому числі надійшло у звітному періоді - 87). Щодо 95 осіб справи даної категорії розглянуто,з яких, 7 закрито ( 1- малозначимість, 4 – відсутність події та складу правопорушення). Накладено адміністративних стягнень, а саме 6 у виді попередження та 81 у виді штрафу.

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає в:

1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч. 1);

2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч. 2);

3) вчиненні неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ч. 3).

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб'єктом правопорушень є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.

Аналіз постанов засвідчив, що обставини по справі підтверджувалися передусім протоколом про адміністративне правопорушення, складеним співробітниками органів внутрішніх справ, показами порушника, іншими матеріалами справи (наприклад, актом обстеження житлово-побутових умов сім'ї, актом обстеження умов проживання дітей, які опинились в складних життєвих обставинах, поясненнями свідків, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

Так, у справі № 125/977/25 про притягнення до адміністративної відповідальності матері неповнолітнього було встановлено, що 18 травня 2025 року о 22:33 будучи матір’ю свого неповнолітнього сина ухилилась від виконання покладених на неї ст. 150 СК України та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьківських обов’язків, унаслідок чого останній керуючи скутером марки «Yamaha JOG Aprio» на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів та звукового сигналу, не зупинився. Був зупинений шляхом переслідування на патрульному автомобілі по
вул. Л.Українки у м. Бар, при цьому керував скутером не маючи права керувати транспортним засобом, чим порушив п. 2. 1 а ПДР України, таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Також, 31 травня 2025 року будучи матір’ю свого неповнолітнього сина, ухилилась від виконання покладених на неї ст. 150 СК України та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьківських обов’язків, унаслідок чого останній керував скутером марки «Yamaha» не маючи права керувати таким транспортним засобом, а також транспортний засіб не зареєстрований у встановленому порядку, таким чином водій порушив вимоги п. 2.1а, 30.1 ПДР України.

Відповідно до частини третьої статті 184 КУпАП відповідальність батьків настає у зв'язку із вчиненням неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Мати неповнолітнього у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що вину визнає.

Крім визнання вини правопорушницею, її вина підтверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення, письмових пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, письмових пояснень її неповнолітнього сина, відеозапису (диск).

Матір неповнолітнього визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 184 КУпАП, і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що складає 867 (вісімсот шістдесят сім) гривень.

Аналіз справ про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП, дозволяє виділити дві групи справ цієї категорії, які розрізняються за характером вчиненого проступку.

До першої групи належать справи про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП, в яких невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей полягає у різних формах та проявах жорстокого поводження з дитиною (нехтування дитиною, залишення її без нагляду або батьківського піклування на певний термін, незабезпечення її життєво важливих потреб тощо)(справа № 125/614/25).

Частина друга статті 184 КУпАП передбачає покарання за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Моніторинг засвідчив, що в більшості рішень у таких справах суд застосував штраф як санкцію за вчинений проступок. Слід погодитись, що застосування штрафу в таких справах може лише погіршити матеріальне становище родини, що, в результаті, лише негативно вплине на дитину. Однак не викликає сумніву той факт, що попередження не може вважатися ефективним засобом впливу на порушника та корекції сімейних стосунків між батьками та дітьми (справа № 125/1440/25).

Другу групу справ про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП, складають справи, в яких висновок про невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей здійснюється на підставі відомостей про неналежну (асоціальну) поведінку дитини (дітей) або вчинення ними суспільно шкідливих діянь за місцем проживання, навчання або в громадських місцях.

Необхідно відзначити, що судом була розглянута значна кількість таких справ. Чимало справ цієї категорії стосуються випадків притягнення батьків дитини до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП через пропуск їх дітьми занять у школі, неналежне відвідування школи (справи
№№ 125/1030/25, 125/867/25), проте є й справи, які стосувалася накладання адміністративної відповідальності на батьків на підставі ч. З ст.184 КУпАП за вчинення їх дітьми адміністративних проступків ( справа № 125/1869/25).

Судова практика щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП вказує, що метою застосування відповідного стягнення є звернення уваги батьків або осіб, що їх замінюють, на те, що спосіб їхнього життя є неприйнятним для гармонійного виховання дітей, а також на те, що діти потребують додаткової уваги і піклування.

Консультант суду                                                                          Аліна ІВАНЕНКО