Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Узагальнення судової практики розгляду Барським районним судом Вінницької області справ за статтею 130 КУпАП України у першому півріччі 2026 року
Відповідно до статті 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані, чи за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Безпека дорожнього руху є складовою громадської безпеки. Керування транспортним засобом у стані сп’яніння створює підвищену небезпеку для життя і здоров’я водія, пасажирів та інших учасників дорожнього руху, оскільки алкогольні, наркотичні речовини та окремі лікарські препарати негативно впливають на координацію рухів, швидкість реакції, здатність правильно оцінювати дорожню обстановку та приймати своєчасні рішення.
Об’єктом правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, експлуатації транспорту, а також охорони життя і здоров’я його учасників.
Суб’єктом адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені частинами першою - четвертою статті 130 КУпАП, є особа, яка керує транспортним засобом або судном, а у випадку передачі керування - особа, яка передала керування транспортним засобом чи судном особі, що перебуває у стані сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції.
Об’єктивна сторона правопорушення виражається у:
Обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду є наявність у поліцейського передбачених нормативними актами підстав вважати, що водій перебуває у стані сп’яніння, висловлення законної та зрозумілої вимоги пройти огляд, а також належна фіксація відмови.
Ознаками алкогольного сп’яніння, зокрема, є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів можуть бути наявність однієї чи декількох ознак порушення координації рухів і мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або, навпаки, підвищена жвавість чи рухливість ходи й мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Порядок виявлення у водіїв ознак сп’яніння та проведення огляду визначено статтею 266 КУпАП та Інструкцією МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, а у разі незгоди водія з його проведенням або результатами - у найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на проведення такого огляду. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а за неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків.
Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується виною у формі умислу або необережності залежно від конкретного діяння. У випадку відмови від огляду особа усвідомлює зміст законної вимоги поліцейського та свідомо не виконує її.
Адміністративна відповідальність диференціюється залежно від повторності та інших установлених законом обставин.
За вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, на водіїв накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Дії особи, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, тягнуть більш сувору відповідальність, установлену частиною третьою цієї статті.
Під час узагальнення було використано дані статистичної звітності за перше півріччя 2026 року.
Згідно статистичних звітів суду щодо стану здійснення судочинства за перше півріччя 2026 року до провадження Барського районного суду Вінницької області надійшло 54 справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.
Із 54 справ 48 стосувалися правопорушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, 4 - частиною другою статті 130 КУпАП, 2 - частиною четвертою статті 130 КУпАП.
Із 54 справ розглянуто у першому півріччі 49 справ з яких у 42 справах за частиною першою статті 130 КУпАП на осіб накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та 4 справах за частиною другою статті 130 КУпАП накладено штраф у розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Загальна сума штрафів, становить 850 000 грн. з них сплачено добровільно 238 000 грн.
У трьох справах провадження закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Щодо якості складених протоколів та оформлення матеріалів у переважній більшості справ протоколи та долучені документи містили відомості, достатні для повного, всебічного й об’єктивного з’ясування обставин справи. Разом із тим у трьох справах недоліки доказової бази та суперечності між документами стали підставою для закриття провадження.
У справі № 125/2493/25 відеозапис не підтвердив, що саме особа, щодо якої складено протокол, керувала автомобілем; на записі вона перебувала на задньому пасажирському сидінні. Відеозапис також не містив порушення Правил дорожнього руху, яке б обґрунтовувало зупинку транспортного засобу, та належної фіксації процедури огляду.
У справі № 125/1684/25 матеріали не містили доказів факту керування особою мотоблоком, наявності законної вимоги пройти огляд та факту відмови від огляду на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров’я.
У справі № 125/2438/25 відеозапис не підтвердив керування автомобілем особою, стосовно якої складено протокол, та не містив факту проведення огляду; у матеріалах була відсутня роздруківка спеціального технічного засобу «Drager».
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, прізвища та адреси свідків і потерпілих, пояснення особи та інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Слід звернути увагу на необхідність зазначення в усіх процесуальних документах узгоджених відомостей про час, місце, особу водія, транспортний засіб та конкретні ознаки сп’яніння. До матеріалів справи необхідно долучати повний відеозапис події, акт огляду, направлення до закладу охорони здоров’я, роздруківку спеціального технічного засобу або медичний висновок, а також документи, що підтверджують повторність правопорушення у разі кваліфікації за частиною другою статті 130 КУпАП.
При розгляді справ даної категорії судді відповідно до статей 245, 251, 252, 256 та 280 КУпАП повно, всебічно й об’єктивно досліджують усі обставини справи в їх сукупності. У постановах суд посилається не лише на протокол про адміністративне правопорушення, а й на відеозаписи, акти огляду, результати застосування спеціальних технічних засобів, медичні висновки, направлення на огляд, письмові й усні пояснення учасників та інші матеріали.
За відсутності належних і допустимих доказів суд виходить із презумпції невинуватості та стандарту доведення вини поза розумним сумнівом. Суд не вправі самостійно змінювати фабулу адміністративного правопорушення, усувати недоліки протоколу або збирати докази на користь обвинувачення замість органу, уповноваженого на складання адміністративних матеріалів.
З результатів розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, за перше півріччя 2026 року вбачається, що Барським районним судом Вінницької області у справах даної категорії забезпечується оцінка належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, дотримуються гарантії справедливого судового розгляду, а постанови ухвалюються з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Консультант суду Ярослав МУДРИК
_03_03.png)
