Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики розгляду слідчими суддями Барського районного суду Вінницької області клопотань про застосування запобіжних заходів у 2025 році
Запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження. Порядок їх застосування визначено главою 18 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК України). Розгляд слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу потребує перевірки передбачених законом підстав та оцінки обставин конкретного кримінального провадження.
Стаття 176 КПК України визначає види запобіжних заходів. До них належать особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт і тримання під вартою. При обранні запобіжного заходу враховуються передбачені Кодексом умови його застосування та ступінь обмеження прав особи.
Мету і підстави застосування запобіжного заходу встановлено статтею 177 КПК України. Його застосування спрямоване на забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, а також на запобігання ризикам, визначеним цією статтею. Наявність обґрунтованої підозри та відповідних ризиків оцінюється у кожному провадженні окремо.
Відповідно до статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя оцінює в сукупності обставини, передбачені цією статтею. До уваги беруться, зокрема, дані про особу, міцність соціальних зв’язків, стан здоров’я, тяжкість покарання, що загрожує особі, та інші обставини, які мають значення для оцінки ризиків.
Особисте зобов’язання відповідно до статті 179 КПК України полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого обов’язку виконувати визначені слідчим суддею чи судом процесуальні обов’язки. Домашній арешт, порядок застосування якого передбачено статтею 181 КПК України, полягає в забороні залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Тримання під вартою відповідно до статті 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом. Вирішення питання про його застосування вимагає перевірки законних підстав та оцінки доводів про недостатність більш м’яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Вимоги до клопотання про застосування запобіжного заходу визначені статтею 184 КПК України. Під час його розгляду слідчий суддя з’ясовує обставини, зазначені у статті 194 КПК України, зокрема чи доводять надані сторонами докази обґрунтованість підозри, наявність ризиків та недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів.
Згідно статистичних даних звіту щодо стану здійснення судочинства за 2025 рік до Барського районного суду Вінницької області надійшло 12 клопотань про застосування запобіжних заходів з яких 11 клопотань задоволено, а за одним клопотанням застосовано інший вид запобіжного заходу, ніж той, про який було зазначено у клопотанні.
За результатами розгляду в дев’яти випадках застосовано тримання під вартою, у двох — особисте зобов’язання, в одному — домашній арешт.
Застосування іншого запобіжного заходу за результатами розгляду клопотання узгоджується із завданням слідчого судді самостійно оцінити доводи сторін та обрати захід відповідно до встановлених обставин і вимог КПК України. Конкретні мотиви такого рішення можуть бути визначені лише шляхом аналізу відповідної ухвали.
Аналіз положень КПК України та статистичних даних Барського районного суду Вінницької області за 2025 рік свідчить, що вирішення питання про застосування запобіжного заходу ґрунтується на оцінці обґрунтованості підозри, наявності передбачених законом ризиків, обставин конкретного кримінального провадження та можливості застосування менш суворого запобіжного заходу.
Той факт, що в одному випадку суд застосував інший запобіжний захід, ніж зазначений у клопотанні, також демонструє необхідність індивідуальної оцінки слідчим суддею встановлених обставин і доводів сторін.
За результатами узагальнення вбачається, що практика розгляду слідчими суддями Барського районного суду Вінницької області клопотань про застосування запобіжних заходів у 2025 році характеризується кількісним переважанням тримання під вартою серед запобіжних заходів, застосованих за відповідними клопотаннями. Разом із тим слід звернути увагу наявність індивідуального підходу при визначенні виду та інтенсивності процесуальних обмежень: суд може частково задовольнити клопотання, визначити менш суворий режим відповідного заходу або надалі змінити його на більш м’який.
Консультант суду Аліна ІВАНЕНКО

