вирішення майнових спорів між подружжям (колишнім подружжям), а також  жінкою та чоловіком, які проживають  однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі  між собою  або в  будь-якому  іншому шлюбі, у томі числі стосовно майна, набутого  одним чи кожним  із них  унаслідок приватизації, та майна, що передане  ними або одним із них для здійснення  підприємницької діяльності.

 На виконання завдання Вінницького апеляційного  адміністративного суду вивчено та узагальнено практику застосування Барським районним судом вирішення майнових спорів між подружжям (колишнім подружжям), а також  жінкою та чоловіком, які проживають  однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі  між собою  або в  будь-якому  іншому шлюбі, у томі числі стосовно майна, набутого  одним чи кожним  із них  унаслідок приватизації, та майна, що передане  ними або одним із них для здійснення  підприємницької діяльності за період  2014-2015 роки.

Статистичні показники розгляду справ

Впродовж періоду, за який проводиться узагальнення,  Барським  районним  судом було розглянуто 21  справи ,   при вирішені справ було винесено рішення та ухвали  :

            -    про відмовлення в задоволенні позову  - 1  справа - №125/1875/14;

-      про закриття провадження у справі  –7  справ - 125/2130/15; №125/2753/14; №125/3589/13; №125/421/15; №125/1512/15; №125/1587/15; №125/2221/15;

-     задоволено  позов – 1 справа  - № 125/1615/15;

-     позовну заяву залишено без руху  -1 справа - 125/2573/14;

            -     винесено ухвал про повернення заяви – 10 справ -№125/2628/14, № 125/2641/14, № 125/2666/14, № 125/2712/14, № 125/2744/14, № 125/3047/14, № 125/3044/14, № 125/3051/14, № 125/369/15,  № 125/3186/14;

-      позовні вимоги задоволено частково –1  справа - №125/3157/14. 

Законодавство України встановлює різний правовий режим майна подружжя залежно від того, набуте воно ними до шлюбу чи після реєстрації шлюбу, чи існує між ними договірний режим майна, відповідно до підстав набуття майна, тощо. Все це має значення при вирішенні долі майна після розірвання шлюбних правовідносин.
На сьогодні відповідно до ч. 3 ст. 106 Сімейного кодексу України шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Це значно пришвидшило процес розірвання шлюбу, однак на вирішення майнових спорів майже не впливає. Розглядаючи майновий спір між подружжям, суд передусім має визначити склад майна і підстави його набуття.

Статтею 57 СК України визначено перелік майна, яке є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.

Особливості та проблемні питання при вирішенні спору про  поділ майна подружжя

При розгляді спорів про поділ майна подружжя суд має визначити спосіб поділу спільного майна, ураховує  інтереси неповнолітніх дітей, кожного з подружжя, стану їх здоров'я, забезпеченості житлом, особливостей речового складу майна тощо.

Найпоширенішим способом поділу спільного майна в судовій практиці є розподіл окремих майнових об'єктів з урахуванням їх значимості, потреб у них кожного з подружжя, їх професійної діяльності, можливості використання певних речей для задоволення інтересів неповнолітніх дітей.  Таким чином, суд при цьому має кожному виділити певну кількість речей на суму, еквівалентну встановленій частці у спільному майні. При розгляді справи має оцінюватися  обсяг майна, його кількісний стан має бути підтвердженим, а вартість має  бути оцінена. Також при вирішенні  спору має  бути  встановлений термін придбання майна, від цього залежить,  які норми матеріального права  будуть застосовуватися.

Про відмовлення в задоволенні позову.

Згідно даних судової статистики Барським  районним  судом  були розглянуто одну справу результатом яких стало винесення рішення   про відмовлення в задоволенні позову.

Так у справі 125/1875/14 - позивач просить визнати за нею право спільної сумісної власності на майно – грошові кошти в сумі 26650 доларів США, що еквівалентно 739887 гривень 15 коп., та стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 369943 гривень 57 коп., судові витрати у розмірі 3655 гривень 08 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 8000 гривень. Суд оцінивши усі докази та за  відсутності доказів, які б з достовірністю підтверджували факти, які просить встановити позивач, суд відмовив в задоволенні вимог.

Про закриття провадження у справі

Протягом 2014-2015  року було розглянуто 6 справ результатом яких було винесення ухвали про закриття провадження.  

У справі  125/2221/15-ц  керуючись ст.ст. 175, 205 ЦПК України, суд, ухвалив провадження по справі за позовом гр. С. до гр. С. про поділ спільного майна подружжя закрити, оскільки      04.11.2015 року сторони  уклали мирову угоду та  просили суд її затвердити.  Суд, дослідивши мирову угоду, визнав можливим її прийняти, оскільки вона не суперечить законодавству та не порушує інтереси сторін,  наслідки ст.ст.205, 206 ЦПК України сторонам були  роз’яснені. Суд визнав за гр. С. право приватної власності на  частку   житлового будинку (літера "А"), житловою площею 61,1 кв.м., загальною площею 83,4 кв.м., що розташований за адресою:  Вінницька область Барський район с. Балки вул.. 50 років Жовтня, 10/10.

Визнав за гр. С. право приватної власності на  частку   житлового будинку (літера "А"), житловою площею 61,1 кв.м., загальною площею 83,4 кв.м., що розташований за адресою:  Вінницька область Барський район с. Балки вул.. 50 років Жовтня, 10/10.

Визнав за гр. С. право приватної власності на  частину транспортного засобу легкового автомобіля автомобіль «Опель» державний номерний знак АВ 2523ВМ.

Визнав за гр. С. право приватної власності на  частину транспортного засобу легкового автомобіля автомобіль «Опель» державний номерний знак АВ 2523ВМ.

По справі № 125/2753/14-ц суд    провадження по справі за позовом гр. Л.  до гр. Л.  про поділ спільного майна подружжя закрив. Суд, дослідивши мирову угоду, вважає можливим її прийняти, оскільки вона не суперечить законодавству та не порушує інтереси сторін, наслідки ст.ст.205, 206 ЦПК України сторонам були  роз’яснені. Суд      визнав за гр. Л.  право приватної власності в цілому на житловий будинок (літера «А») № 26 по вулиці Довбуша у м. Бар Вінницької області, загальною площею 64,1 кв. м., житловою площею 46,7 кв. м. з належними до нього господарськими будівлями і спорудами: сіни «а», хлів «Б», гараж «Г», туалет «Д», хвіртка « 2», відмостка « 3», колодязь « 4», паркани « 5» і « 6» та ворота « 7».  Визнав за гр. Л.  право приватної власності в цілому на земельну ділянку, розташовану за адресою Вінницька область, м. Бар, вул. Довбуша, буд. 26, площею 0,0454 га., цільове призначення – для  будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0520210100:01:152:0010 (22).

Зобов'язав гр. Л.  передати гр. Л.  оформлений на нього договір оренди торгівельним місцем для торгівлі промтоварами, що розташоване на ринку за адресою м. Бар, вул. Островського, 2/1.

Визнав за гр. Л.  право приватної власності в цілому на житлову квартиру № 15 в будинку № 21 по вулиці Р. Люксембург в місті Бар Вінницької області, загальною площею 43,6 кв. м., житловою площею 35,0 кв. м.

Зобов'язав  після підписання цієї мирової угоди гр. Л.  передати гр. Л.  автомобіль Mitsubishi Lancer X, 2011 року випуску, державний номерний знак АВ 7350 СВ, його ключі, нотаріально посвідчену довіреність на  розпорядження ним та свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу.

Вразі скасування вищевказаної довіреності на розпорядження автомобілем Лебедєв Юрій Валентинович зобов’язується сплатити гр. Л.  грошову вартість автомобіля, яку сторони оцінюють в еквіваленті дванадцяти тисяч доларів США. 

Залишено без руху

За період 2014-2015 роки до Барського районного суду надійшла одна справа результатом якої стало винесення ухвали про залишення заяви без руху.

При розгляді справи   125/2573/14-ц  суд  позовну заяву гр. П.   до гр. П.    про поділ спільного майна подружжя – залишив  без руху.  Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановив  ухвалу, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомлено позивача і надано йому строк для усунення недоліків.  Таким чином, останнім днем для усунення недоліків було  10.12.2014.  Станом на 15.12.2014 недоліки, вказані в ухвалі суду, не усунуто.   Відповідно до положень ч. 2 ст. 121 ЦПК України у разі невиконання вимог відповідно до ухвали суду, позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачеві.   Відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України, суд ухвалив     позовну заяву гр. П.   до гр. П.   про поділ спільного майна подружжя - вважати неподаною та повернути позивачу разом з доданими до позовної заяви документами.       

Задоволено позов

При вирішенні справи 125/1615/15-ц керуючись ст. ст.  10,  11,  57,  60,  88,  179,  208,  209,  212-215,  218,  293 ЦПК України; ст.ст.  60,  61,  70, 71 СК України,  суд вирішив позов гр. С.   до гр. С.   про поділ спільного майна подружжя задовольнити повністю. Суд відповідно поділив між сторонами предмет позову який склали предмети  домашнього вжитку та домашнє господарство.

Позов задоволено частково

За 2014-2015 роки Барський районний суд Вінницької області розглянув одну справу результатом якої стало винесення рішення про задоволення позову частково.

При розгляді справ 125/3157/14  розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом гр. Р.   до гр. Р.   про поділ спільного майна подружжя  вирішив позов задовольнити частково. Суд відповідно поділив між сторонами предмет позову який склали предмети  домашнього вжитку.

Позивач бажала припинити право спільної сумісної власності на спірне майно. гр. Р.   у судовому засіданні не заперечував той факт, що після розірвання шлюбу з гр. Р., а саме в період часу з 11 лютого 2009 року до жовтня 2013 року, вони продовжували проживати однією сім’єю без реєстрації шлюбу як жінка та чоловік разом із їх сином, вели спільно господарство, купували майно для своїх потреб, жоден із них не перебував у будь-якому іншому шлюбі.

Це дало суду підстави вважати, що сторони перебували в усталених відносинах, які притаманні подружжю та свідчить про те, що вони проживали як жінка та чоловік однією сім’єю без реєстрації шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно п.24 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року “Про практику застосування судами законодавства про право на шлюб, розірвання шлюбу та визнання його недійсним та поділ майна подружжя” до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

 Суд вирішуючи позов та керуючись ч.1 ст.60 ЦПК України,  зазначив,  що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про місцезнаходження спірного майна, а саме млинка «Елікер» та газової плити «Фреш»,  а позивач наполягає на тому, що це майно відповідач приховав у третіх осіб, тому суд вважає, що вказане майно, яке є об’єктом права спільної сумісної власності сторін, підлягає поділу.  Встановлено, що відповідач продовжує користуватись іншим спірним майном та не заперечує, щоб право власності на це майно було визнано за ним.  Суд узяв  до уваги пояснення сторін про те, що спірне майно було придбано ними в шлюбі та під час їх спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка. З урахуванням підстав та умов за яких допускається грошова компенсація, суд приходить до висновку, що вимога позивача про присудження їй грошової компенсації за спірне майно, яке складається з речей побутового призначення, а саме швейної машинки, млинка «Лікер» та газової плити «Фреш», не грунтується на законі, а тому суд визнав за необхідне в цій частині заявлених вимог відмовити.

 В порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю, суд визнав за гр. Р.   право власності на майно: швейну машинку вартістю 240 гривень, млинок «Елікер» вартістю 610 гривень та газову плиту «Фреш» вартістю 3200 гривень. Суд в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю, визнав за гр. Р.    право власності на майно: меблеву стінку вартістю 800 гривень, комод вартістю 250 гривень, трюмо вартістю 350 гривень, диван вартістю 500 гривень, двоспальне ліжко вартістю 800 гривень, холодильник “Норд” вартістю 1400 гривень, аудіосистему ММ-Т-5 вартістю 450 гривень, пилосос “Зелмер” вартістю 1700 гривень, бензопилу вартістю 1200 гривень, один комплект білизни вартістю 125 гривень, бензокосу вартістю 1400 гривень, електрочайник вартістю 160 гривень, штори, тюль та карнизи вартістю 1000 гривень.

Винесено ухвал по справах про повернення  заяв.

Згідно даних судової статистики Барським  районним  судом  були розглянуто 10 справ результатом яких стало винесення ухвали  про повернення заяви.

У справі 125/2753/14-ц  гр. В.   звернулася з позовом до гр. В. про поділ спільного майна подружжя. До Барського районного суду Вінницької області позивач подала через канцелярію суду заяву про повернення її позовної заяви. Суд ухвалив позов гр. В. до гр. В. про поділ спільного майна подружжя з усіма доданими до неї документами повернути позивачу.