Барський районний суд Вінницької області

05 квітня 2016, 13:48

УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики розгляду слідчими суддями категорій проваджень з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора та причини скасування.

Відповідно до глави 26 КПК України вирішення скарг на дії, рішення чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування відноситься до компетенції слідчих суддів.

Згідно із ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у:

- невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

- у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 КПК. Враховуючи те, що згідно зі ст. 169 КПК тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, на підставі постанови прокурора, бездіяльність може полягати у невинесенні такої постанови за відсутності підстав для вилучення майна;

- у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом. Тобто тільки ті їх дії, які полягають у застосуванні заходів безпеки, можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. В усіх інших випадках звернення зі скаргою можливе за наявності відповідних рішень слідчого або прокурора, визначених у пунктах 2–8 ч. 1 ст. 303 КПК, викладених у відповідних процесуальних документах.

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316КПК України.

Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої ст. 303 КПК, тобто як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені лише 2 різновиди рішень:

1) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;

2) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки.

Частиною 1 ст. 304 КПК встановлено десятиденний строк, упродовж якого особа має право звернутися зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Цей строк обчислюється з моменту прийняття рішення, вчинення відповідної дії. При оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.

Зазначена норма визначає особливий порядок обчислення строку оскарження рішення слідчого чи прокурора, яке оформлюється постановою. В такому випадку строк обчислюється з моменту отримання особою копії оскаржуваної постанови. Разом із цим слід враховувати загальні вимоги щодо додержання процесуальних строків, встановлені у ст. 116 КПК, згідно з якою строк подання скарги на стадії досудового провадження не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до його закінчення на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-науковій установі, – якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення відповідного строку.

У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

У випадку якщо скарга не відповідає вимогам закону, слідчий суддя виносить ухвалу про повернення скарги. Скарга не відповідає вимогам закону, якщо: 1) її подала особа, яка не має права подавати скаргу (за винятком випадків, коли скарга підписана уповноваженим представником); 2) вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст. 218 КПК); 3) її подано після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК, і особа не заявила клопотання про його поновлення або слідчий суддя не знайшов підстав для його поновлення.

Ухвала про відмову у відкритті провадження за скаргою постановлюється у тому випадку, якщо скаргу подано на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

У зазначених вище випадках суд зобов’язаний невідкладно надіслати ухвалу про повернення скарги або про відмову у відкритті провадження за скаргою з усіма доданими матеріалами особі, яка подала таку скаргу.

Згідно з ч. 7 ст. 304 КПК повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду. Однак це правило не стосується випадків повторного подання скарги, яку було повернуто у зв’язку із пропущенням встановленого процесуального строку.

Якщо скарга відповідає вимогам закону, суддя відкриває провадження та постановляє ухвалу про призначення скарги до розгляду. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК скарга має бути розглянута не пізніше 72 годин з моменту її надходження до суду (за винятком скарги на рішення про закриття кримінального провадження). Для розгляду скарги на рішення про закриття кримінального провадження законом встановлено п’ятиденний строк.

Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування згідно з ч. 1 ст. 305 КПК не зупиняє виконання рішення чи дії слідчого, прокурора. Водночас відповідно до зазначеної норми слідчий чи прокурор має право самостійно реагувати та усувати допущені порушення без рішення слідчого судді по суті скарги. Самостійне скасування зазначеними особами рішення повинно відбуватись таким же чином, яким його було ухвалено (наприклад, постанова скасовується постановою). Підтвердженням реагування на протиправну бездіяльність є вчинення відповідних дій або винесення рішення, яке слідчий чи прокурор не вчинили/не ухвалили, але зобов’язані були це зробити.

	Залишок нерозглянутих справ на початок звітного періоду	Надійшло		Розглянуто			Залишок нерозгляну-тих справ на кінець звітного періоду
			Усього		З них
				Повернуто	Задовол-ено	із порушенн-ям строків, встанов-лених КПК України
Скарги на дії, рішення чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування	2	23	20	1	10	-	5

В період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р провадженні слідчих суддів Барського районного суду Вінницької області перебувало 25 скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокуратури.

Слідчим суддею розглянута скарга яка поверталася заявникові внаслідок порушення процесуального строку їх подання, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України.

Так, ухвалою слідчого судді Барського районного суду від 05.11.2015р. у кримінальному провадженні №125/2505/15-к повернуто скаргу на постанову слідчого про відмову в задоволені клопотання про проведення слідчих дій. Слідчий суддя, повертаючи скаргу, послався на норму ст. 304 ч. 2 п.3 КПК, якою передбачено, що скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи, не знайде підстав для його поновлення.

Слідчим суддею Барського районного суду Вінницької області розглянуто скаргу, яка стосувалася бездіяльності слідчого, щодо відмови в задоволенні клопотання про застосування спеціального технічного засобу - комп’ютерного поліграфу в кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020080000368 від 23 липня 2015 року.

Суддя при розгляді клопотання з’ясував, що скарга є неконкретизованою , а саме: не вказано під час яких саме слідчих дій слідчий повинен застосувати спеціальний технічний засіб – комп’ютерний поліграф, не вказано прізвище та по-батькові особи щодо якої заявник просить застосувати цей засіб, та вказав які саме данні мають бути наданні.

Відповідно до п.6.8 розділу 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року (зі змінами та доповненнями станом на 27 липня 2015 року), з метою отримання орієнтувальної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп’ютерного поліграфа.

Як вбачається, застосування спеціального технічного засобу - комп’ютерного поліграфа можливе при проведенні судової екпертизи, а не слідчим.

Слідчим суддею Барського районного суду Вінницької області розглянуто скаргу, яка стосувалися бездіяльності слідчого, щодо досудового розслідування кримінального провадження, в задоволенні якої було відмовлено.

Так, ухвалою слідчого судді Барського районного суду від 03.04.2015 року у кримінальному провадженні №125/712/15-к відмовлено у відкритті провадженні щодо досудового розслідування кримінального провадження. Скаржник звернувся до Барського районного суду Вінницької області із скаргою на бездіяльність слідчого Барського РВ УМВС України у Вінницькій області щодо досудового розслідування кримінального провадження, просить зобов’язати орган досудового слідства Барського РВ УМВС України у Вінницькій області здійснити заходи досудового розслідування кримінального провадження, передбачені КПК України та у встановлені терміни; зобов’язати орган досудового слідства Барського РВ УМВС України у Вінницькій області визнати його потерпілим у кримінальному провадженні та надати витяг з ЄРДР про скасування постанови про закриття кримінального провадження, тобто про його відновлення. В обґрунтування прийнятого рішень слідчий суддя послався на те, що відповідно ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Гр. Б. звернулася до Барського районного суду Вінницької області зі скаргою на постанову слідчого СВ Барського РВ УМВС України у Вінницькій області Загороднюка О.О. від 25 вересня 2015 року про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчого експерименту в кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020080000267 від 24 травня 2015 року.

Згідно п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Слідчим суддею Барського районного суду Вінницької області розглянуто скаргу, яка стосувалися бездіяльності слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020080000386 від 03 серпня 2015 року.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до висновку, що в задоволені скарги заявника Барського коледжу транспорту та будівництва Національного транспортного університету на постанову слідчого СВ Барського РВ УМВС України у Вінницькій області Купрія Є.О. від 24 вересня 2015 року про закриття кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020080000386 від 03 серпня 2015 року, слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.

Слідчим суддею Барського районного суду Вінницької області розглянуто скаргу, які стосувалися бездіяльності слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в задоволенні яких було відмовлено.

Ухвалою слідчого судді Барського районного суду від 29.10.2015р. у кримінальному провадженні №125/2308/15-к відмовлено в задоволені скарги. Скаржник звернувся до Барського районного суду Вінницької області зі скаргою на бездіяльність старшого оперуповноваженого СКР Барського РВ УМВС України у Вінницькій області з приводу невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом службової недбалості державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Барського районного управління юстиції Вінницької області, який виконуючи рішення суду провів виселення рідних скаржника, провокував його до застосування фізичної сили, виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. В діях державного виконавця скаржник вбачає склад кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України. Відмовляючи у розгляді скарги суддя послався до ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Згідно із ч. 1 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокуратури, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийнятті рішення, вчинення дії чи бездіяльності.

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Власні міркування та припущення заявника щодо вчинення, на його думку, злочинів, не є підставою для реєстрації таких відомостей в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Крім того, відповідно до вимог ст. 91 КПК України у заяві необхідно вказати також час, спосіб, місце та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, які скаржником не наведено.

Таким чином, чинним КК України передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше. У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать дійсно про ознаки того чи іншого злочину, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про злочини і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий суддя враховує те, що вимоги щодо змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, що підлягає внесенню до ЄРДР передбачені у ч.5 ст. 214 КПК України та конкретизовані у підрозділі 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 17.07.2012 року № 69, зокрема: внесенню в ЄРДР підлягають не будь-які заяви, а заяви та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зміст яких відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства. Такі повідомлення відповідно до п.4 ч.5 ст. 214 КПК України повинні містити короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з інших джерел. Положення частин 4, 5 ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв’язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, і саме тому наявність фактичних даних, які вказують на ознаки складу злочину є невід'ємною складовою заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

А також слідчими суддями Барського районного суду Вінницької області розглянуто 10 скарг, які стосувалися розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокуратури під час досудового розслідування, які були задоволені.

Так, ухвалами слідчого судді задоволено скарги на бездіяльність слідчого по справах - №125/3211/14, 125/206/15, 125/1118/15, 125/1330/15, 125/2044/15, 125/2229/15, 125/2409/15, 125/2576/15, 125/2587/15, 125/2669/15.

Скаржники звернулися до Барського районного суду Вінницької області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.В обґрунтування прийнятих рішень, слідчий суддя послався на те, що порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження. Так, на досудовому провадженні, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Згідно зі ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Крім того, відповідно до кримінального процесуального законодавства України перевірка даних, які вказують на ознаки злочину, збір і процесуальне закріплення доказів винуватості чи невинуватості особи, можливі лише за умови внесення відповідних відомостей до ЄРДР та в процесі досудового розслідування по цьому кримінальному провадженню.

Слідчим суддею Барського районного суду Вінницької області розглянуто скаргу, які стосувалися бездіяльності слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, провадження по скарзі – закрито.

Ухвалою слідчого судді від 22.04.2015р. по кримінальному провадженні №125/501/15-к закрито скаргу на бездіяльність слідчого у невнесенні відомостей до ЄРДР. До Барського районного суду Вінницької області надійшла скарга на бездіяльність слідчого Барського РВ УМВС України у Вінницькій області, в обґрунтування якої зазначено, що вона є заявником в кримінальних провадженнях, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отримавши повідомлення слідчого про закриття вказаних кримінальних проваджень скаржник вимагала надіслати їй належним чином оформлені копії вказаних постанов для оскарження слідчому судді. Однак, не зважаючи на звернення заявника, постанови слідчого про закриття кримінального провадження надіслані не були, що позбавило скаржника права оскаржити їх в суді. Скаржник вважає, що дана бездіяльність слідчого є грубим порушенням норм КПК України та просила суд витребувати постанови слідчого про закриття кримінального провадження. В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 305 КПК України слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5 і 6 частини першої статті 303 цього Кодексу, припинити дію чи бездіяльність, які оскаржуються, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

З клопотання скаржника про закриття провадження по скарзі вбачається, що постанови про закриття кримінальних проваджень скасовані заступником прокурора Барського району як незаконні та не обґрунтовані, а кримінальні провадження направлені до СВ Барського РВ УМВС для проведення досудового розслідування.

Слідчими суддями Барського районного суду Вінницької області розглянуто по суті і задоволено дві скарги на бездіяльність слідчих щодо неповернення майна, вилученого під час проведення обшуків.

Ухвалами слідчого судді від 06.10.2015р., у кримінальному провадженні №125/2229/15-к та 24.11.2015р. №125/2587/15-к задоволено скарги, щодо неповернення тимчасово вилучених речей.

Скаржники звернулися до Барського районного суду щодо неповерненя тимчасово вилучених речей. Задовольняючи скарги вказаної категорії, слідчі судді послалися на те, що п.7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Відповідно до п.7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Відповідно до ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Слідчим суддею Барського районного суду Вінницької області розглянуто скаргу на бездіяльність слідчого яка полягає в не обранні запобіжного заходу у кримінальному провадженні, в задоволенні якою було відмовлено.

Слідчим суддею винесено ухвалу від 05.11.2015р. по кримінальному провадженню №125/2442/15-к про відмову в задоволені скарги. Скаржник звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого СВ Барського РВ УМВС України у Вінницькій області, яка полягає у не обрані запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні, яке зареєстроване у ЄРДР. В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Згідно із ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у не обранні запобіжного заходу підозрюваному у кримінальному провадженні, не передбачено ст. 303 КПК України.

В даному кримінальному провадженні особа підозру не пред’явлено, а тому запобіжний захід не обрано.

Тому, вказана скарга не є предметом розгляду слідчого судді на досудовому провадженні.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої скарги.

Слідчим суддею Барського районного суду Вінницької області розглянуто 3 скарги про закриття кримінального провадження:

1)Слідчим суддею винесено ухвалу від 21.09.2015р. по кримінальному провадженні № 125/2044/15 в задоволені скарги скаржника та скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження. Внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками правопорушення передбаченого ч.1 с. 364 КК України. Обґрунтовуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив наступне, згідно п. 3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 2, 3 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; 3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Прокурором у судовому засіданні підтверджено факт неповноти проведеного досудового слідства та невиконання вказівок прокурора у повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного вбачається, що закриття кримінального провадження є необґрунтованим , а тому скарга підлягає задоволенню.

2)Ухвалою суду від 07.12.2015р. по кримінальному провадженні № 125/2669/15 також задоволено у скарзі про закриття кримінального провадження у зв’язку з відсутністю складу злочину та направити матеріали прокурору району для продовження досудового розслідування. Обґрунтовуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив наступне приймаючи рішення про закриття кримінального провадження і описуючи склад злочину за ст.382 КК України, орган досудового розслідування фактично не дав належної оцінки діям посадової особи з цього приводу, послався, що на даний час гр. З. виконав рішення Барського районного суду, а тому відсутня об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України. Відповідно до Конституції України (ч.5 ст.124 та п.9 ч 3 ст.129) одним із основних принципів судочинства є обов’язковість рішень суду, тому судові акти є обов’язковими до виконання на всій території України. Недотримання цього принципу порушує нормальну діяльність органів правосуддя, перешкоджає виконанню судових актів. Натомість слідчий не звернув увагу на дані норми, також не звернув увагу на те, що постановою Барського районного суду від 23.10.2013р., ухвалою Барського районного суду від 16.06.2014р., ухвалою Барського районного суду від 24 грудня 2014 року вже були скасовані аналогічні постанови слідчий про закриття кримінального провадження з ретельним поясненням причин скасування, але вкотре ігноруючи вказівки суду, слідчим було прийнято хибне рішення.

3)Ухвалою слідчого судді від 07.12.2015р. у кримінальному провадженні №125/1165/15-к відмолено у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Обґрунтовуючи свої висновки слідчий суддя вказав про таке. Організацію та проведення досудового розслідування доручено слідчому СВ Барського РВ УМВС України у Вінницькій області, який за результатами досудового розслідування виніс постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв’язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Однак, вказана постанова винесена передчасно, оскільки досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проведено поверхнево, не в повному обсязі, не встановлено всіх обставин у справі в порушення вимог ст. 223 КПК України.

Таким чином, скарга на постанову про закриття кримінального провадження не підлягає задоволенню, так як заступником прокурора Барського району Вінницької області, було винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження щодо потерпілих за ст. 125 КК України.

Слідчим суддею Барського районного суду Вінницької області розглянуто скаргу захисника підозрюваного адвоката на рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих дій.

Ухвалою слідчого судді Барського району Вінницької області від 15.07.2015 року по кримінальному провадженні №125/1436/15-к відмолено у задоволенні скарги захисника підозрюваного адвоката на рішення слідчого про проведення слідчих дій. Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Відповідно до ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов’язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом’якшенню покарання.

Захисник підозрюваного звернувся до слідчого з клопотанням щодо проведення слідчих дій, тобто після завершення досудового розслідування.

В частині 1 статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені тільки під час досудового розслідування.

Крім того, зазначені в клопотанні особи, які вимагає допитати захисник, досудовим слідством допитані. Підозрюваний та його захисник не позбавлені можливості поставити запитання вказаним у клопотанні особам під час судового засідання. Обставини, пов’язані з подією злочину, його способом, місцем вчинення, часом, насідками, мотиви його дій, додаткового встановлення не потребують.

Слідчим суддею Барського районного суду Вінницької області розглянуто скаргу на постанову слідчого прокуратури Барського району Вінницької області про відмову в порушенні кримінальної справи.

Ухвалою слідчого судді Барського району Вінницької області від 21.05.2015 року по кримінальному провадженні №125/206/15-к задоволено скаргу про скасування постанови слідчого прокуратури Барського району Вінницької області про відмову в порушенні кримінальної справи обґрунтовуючи тим, що. на території домоволодіння, що розташоване за вказаною адресою, в приміщенні стався вибух газоповітряної суміші, внаслідок чого його отримано термічні опіки поверхні тіла. Потерпілий отримав травми від яких помер. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження. Скаржником слідчому були подані докази, які вказують на обставини незаконного заволодіння транспортного засобу, разом з тим слідчий не надав їм належної оцінки і прийняв незаконну постанову.

Із урахуванням вимог ст.236-2 КПК України судом досліджено матеріали по факту вибуху газоповітряної суміші внаслідок чого гр. З. отримав тілесні ушкодження від яких помер та на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Встановлено, що 13.04.2012 року слідчим прокуратури Барського району Вінницької області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом нещасного випадку, в результаті якого гр. З. отримав тілесні ушкодження і від яких в подальшому помер, на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю складу злочину в діях працівників Барського управління газового господарства передбаченого ст.ст.364,365,367 КК України, а також будь-якого іншого злочину. Згідно копії постанови Барського районного суду, яка набрала законної сили, постанову слідчого прокуратури Барського району Вінницької області про відмову в порушенні кримінальної справи скасовано.

Слідчим Барського РВ УМВС України у Вінницькій області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом нещасного випадку, пов’язаного з користуванням газом у побуті, під час якого отримав тілесні ушкодження та від яких в подальшому помер гр. З., із попередньою правовою кваліфікацією ч.1 ст.194 КК України. Це підтверджується витягом з кримінального провадження.

Під час розгляду кримінального провадження Барським районним судом Вінницької області не було порушено строків зазначених у КПК України.

Висновок

Проведеним узагальненням встановлено, що слідчі судді в цілому якісно, в установлені строки розглядають скарги на дії, рішення або бездіяльність слідчого, прокурора.

Голова Барського

районного суду Вінницької С.В. Переверзєв