Узагальнення судової практики Барського районного суду Вінницької області з питань відкриття провадження у цивільних справах (постановлених ухвал про залишення позовних заяв без руху, їх повернення) за 2015 рік.

 Узагальнення судової практики Барського районного суду Вінницької області з питань відкриття провадження у цивільних справах (постановлених ухвал  про залишення позовних заяв без руху, їх повернення)  за 2015 рік.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання.

У разі якщо при прийнятті позовної заяви будуть виявлені обставини, які свідчать про недодержання позивачем вимог, передбачених законом, для звернення до суду і які перешкоджають відкриттю провадження у справі, суддя залишає позовну заяву без руху.

Для того, щоб залишати позовну заяву без руху, суддя, щонайменше, повинен одержати від позивача письмовий документ, який містить прізвище, адресу позивача, суть вимог та підпис особи. В іншому випадку, документ не має жодних ознак позовної заяви, є анонімним, унеможливлює листування з позивачем і розглядатися не повинен.

Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Як зазначає Пленум ВС України у своїй постанові  "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12.06.2009 р. пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. У разі якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Заява не може бути визнана неподаною, залишеною без руху або повернутою з мотивів ненадання доказів.

Питання про залишення позовної заяви без руху вирішується ухвалою суду, яка не може бути оскаржена в апеляційному порядку. В ухвалі суду зазначається підстава для залишення позовної заяви без руху, а саме яку саме вимогу закону позивачем не дотримано.

Якщо недоліки виправлені позивачем з власної ініціативи (наприклад, до суду надійшла квитанція про сплату державного мита) до постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху, то у суду немає підстав для постановлення такої ухвали.

Якщо позивач виправить зазначені суддею недоліки в межах строку, визначеного суддею, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ця норма має важливе значення з огляду на обчислення строку позовної давності. Так, час протягом якого заява чи скарга залишались без руху, не враховується при визначенні строку здійснення судом процесуальних дій, пов'язаних з розглядом заяви чи скарги, в тому числі й строку проведення попереднього судового засідання, а також не враховується і при прийнятті скарги до апеляційного розгляду чи відкритті касаційного провадження у справі.

В період з 01.01.2015 по 31.12.2015 р.  до Барського районного суду надійшло 117 позовних заяв, наявність недоліків позовної заяви та не дотримання порядку її подання  стало результатом  винесення суддями  ухвал про  залишення  заяв без руху.

Так у справі № 125/1225/15-ц ТОВ «Барський комбікормовий завод» звернулося до Барського районного суду Вінницької області із заявою про скасування судового наказу яким стягнуто на користь гр. К. невиплаченої заробітної плати.

Суд вирішив, що  зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 105 ЦПК України, а саме: заявником не зазначено ім'я (найменування) стягувача та боржника;  наказ, що оспорюється; посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача; посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача; не надано самого судового наказу, який він просить скасувати, копії заяви про скасування судового наказу з додатками для стягувача; доказів про дату отримання судового наказу боржником, на які він посилається у заяві як на підставу дотримання строків подачі заяви про скасування судового наказу.    

Суд зазначив, що до неналежно оформленої заяви застосовується положення статті 121 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановив ухвалу, у якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання заявником ухвали.

Ураховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 105, 119, 120 ЦПК України, суд ухвалив заяву ТОВ «Барський комбікормовий завод» про скасування судового наказу про стягнення на користь гр. К. невиплаченої заробітної плати залишити без руху. 

Суд надав заявнику п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

У справі №125/882/15-ц  Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”  (скорочена назва ПАТ КБ “ПриватБанк”) звернулося до суду із вказаним позовом обгрунтовуючи тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 08 квітня 2013 року гр. Б. цього ж дня отримав кредит у виді встановленого кредитного ліміту у розмірі 7900 на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті, складає між ним та позивачем договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором. Оскільки, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, тому станом на 28 лютого 2015 року виникла заборгованість у розмірі 18884 гривні 78 коп., яку ПАТ КБ “ПриватБанк” просить стягнути з гр. Б. на свою користь.

Дослідивши вказану позовну заяву та додані до неї документи, суд вирішив  за необхідне залишити її без руху з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно пунктів 5,6 ч.2, ч.4 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування та відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

На виконання вказаних вимог позивачеві слід зазначити:

- докази, якими може бути підтверджено отримання кредитних коштів відповідачем та їх розмір;

- строк дії платіжної картки на яку встановлено кредитний ліміт гр. Б.;

- про повідомлення гр. Б. щодо можливості настання фінансових санкцій у разі неналежного виконання зобов’язань по кредитному договору та несплати заборгованості, та якими доказами це може бути підтверджено;

- про дату припинення відповідачем виконання зобов'язання по кредитному договору та якими доказами це може бути підтверджено.

Крім того, згідно п.4 ч.1 ст.34 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” діяльність з надання фінансового кредиту підлягає обов`язковому ліцензуванню.

Відповідно до ч.2 ст.34 цього Закону здійснення діяльності з надання фінансових кредитів дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії.

05 жовтня 2011 року ПАТ КБ “ПриватБанк” видана банківська ліцензія №22, яка зареєстрована Національним Банком України 19 березня 1992 року за номером 92 на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Тому позивачеві слід зазначити про те, чи отримано ПАТ КБ “ПриватБанк” дозвіл на право здійснення операцій з їх переліком, який вказується в  додатку до дозволу про перелік операцій, станом на день укладення кредитного договору з гр. Б. та якими доказами це може бути підтверджено.

Враховуючи вищевикладене, суд визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху, про що було повідомлено позивача і надано йому триденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.

Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України в разі не виконання позивачем вимог суду у встановлений строк заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Керуючись пунктами 5,6 ч.2, ч.4 ст.119, ч.ч.1,2 ст.121 ЦПК України, суддя  ухвалив позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до гр. Б.  про стягнення кредитної заборгованості залишити без руху.

Повернення позовної заяви – це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.

Позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Умовою застосування цієї підстави є набрання законної сили ухвалою про залишення позовної заяви без руху. Якщо таку ухвалу було оскаржено в апеляційному порядку, позовна заява повертається, якщо ухвалу не було скасовано. Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо він не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду. Часткове виконання ухвали суду не вважається належним виконанням. Водночас, якщо позивач наводить аргументи, які свідчать про помилковість висновків суду, з якими пов’язувалося залишення позовної заяви без руху, суд повинен зважати на них і у разі обґрунтованості цих заперечень, виходити з того, що недолік відсутній, а тому усувати його не потрібно.

По 47 справах Барський районним судом Вінницької області було винесено ухвали про повернення, оскільки  недоліки зазначені у встановлений строк не були  усунені.

У справі №125/1387/15-ц  Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”  (скорочена назва ПАТ КБ “ПриватБанк”) звернулося до суду із позовом до гр. З. 10 серпня 2015 року Барським районним судом Вінницької області постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано позивачеві триденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії цієї ухвали суду.

08 жовтня 2015 року позивач отримав копію вищевказаної ухвали Барського районного суду Вінницької області рекомендованим листом. Це підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, яке повернулось до Барського районного суду Вінницької області 12 листопада 2015 року.

Згідно з ч.2 ст.121 ЦПК України у разі невиконання вимог відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

Оскільки, недоліки зазначені в ухвалі суду від 10 серпня 2015 року у встановлений строк не виконані, тому позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до гр. З.  про стягнення кредитної заборгованості вважається неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ч.2 ст.121 ЦПК України, суд ухвалив позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до гр. З. про стягнення кредитної заборгованості вважати неподаною та повернути її позивачеві.

У справі №125/889/15-ц гр. К. звернувся до Барського районного суду Вінницької області з позовом про розірвання шлюбу.

15 травня 2015 року Барським районним судом Вінницької області постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання копії цієї ухвали суду.

22 червня 2015 року позивач отримав копію ухвали Барського районного суду  Вінницької області від 15 травня 2015 року. Це підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, яке повернулось до суду 02 липня 2015 року.

Згідно ч.2 ст.121 ЦПК України у разі невиконання вимог відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається  неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

Оскільки недоліки, зазначені в ухвалі суду від 15 травня 2015 року, позивачем у встановлений строк не виконані, тому з урахуванням вимог, передбачених ч.2 ст.121 ЦПК України, позовну заяву гр. К. до гр. К. про розірвання шлюбу, слід вважати неподаною та повернути її позивачеві.

Відповідно до ч.5 ст.121 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ч.2 ст.121 ЦПК України, суддя ухвалив позовну заяву гр. К. до гр. К. про розірвання шлюбу, вважати неподаною та повернути її позивачеві.

Найбільш типовими помилками, які стають причиною для залишення позовної заяви без руху, є неправильна сплата судового збору (в неповному розмірі або на помилкові рахунки); неповне зазначення прізвища, ім'я та по батькові (найменування) сторін (замість імен - ініціали); неподання оригіналів документів про сплату судового збору (копії не допускаються); неправильне об'єднання позовних вимог; відсутність у позовній заяві конкретизованих вимог позивача; відсутність відомостей про ціну позову; неподання копії документів у належній кількості.

Протягом 2015 року ухвали про повернення заяв без руху не оскаржувались в апеляційному і касаційному порядку. Це засвідчує про дотримання суддями Барського районного суду норм процесуального права.

Голова Барського районного

суду Вінницької області                                                           Переверзєв С.В.