flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Узагальнення судової практики розгляду Барським районним судом Вінницької області кримінальних проваджень про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність за період 2017 року у порівнянні з 2016 роком

28 вересня 2017, 10:45

 У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я

судової практики розгляду Барським районним судом Вінницької області  кримінальних проваджень про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність за період 2017 року у порівнянні з 2016 роком

       Проблема злочинності неповнолітніх завжди актуальна для суспільства, адже від того, як вона вирішується, залежить не лише стан і тенденції злочинності у майбутньому, а й моральний клімат у суспільстві в цілому. Тому особливе занепокоєння викликає зростаюча злочинність неповнолітніх, стійка тенденція до «омолодження» злочинності. Якщо раніше підліткова злочинність була вуличною, то тепер неповнолітні скоюють злочини в чужих приміщеннях, у транспорті, за місцем навчання. Щоправда, абсолютна більшість злочинів, скоєних неповнолітніми, - це крадіжки та хуліганські дії.

         Протиправна поведінка підлітків пов'язана насамперед з такими особливостями їхньої психіки, як підвищена навіюваність, не сформованість життєвих орієнтацій, юнацький негативізм, наслідування. Саме підлітки групи ризику підтверджують відому істину ,що лінощі - матір усіх пороків: більшість з них втратили зацікавленість у навчанні, роботі, їх приваблює сфера беззмістовного дозвілля - тусовки у під'їздах, випивки, азартні ігри тощо. Для підлітків групи ризику характерне своєрідне, за визначенням вчених «інформаційно - комунікатівне хобі». Прагнення постійно одержувати легку інформацію, що не потребує ніякого критичного інтелектуального осмислення: пусті розмови, сидіння годинами перед телевізором, захоплення популярною музикою, вживання наркогенних речовин тощо.

Для способу життя підлітків групи ризику характерним є:

  • зневажливе ставлення до виконання своєї соціальної функції - вчитися, набувати знань ;
  • наявності великої кількості «зайвого часу»;
  • невміння проводити вільний час;
  • відсутність індивідуальних захоплень;
  • вживання наркогенних речовин (тютюн, алкоголь, наркотики).

        Неповнолітні злочинці приймають за «чисту монету» так звану кримінальну романтику. Злочини для них досить часто- акт сміливості, самоствердження. Про наслідки своїх протиправних дій вони не задумуються, а мотиви цих дій прикрашають.

          Досить поширеною є думка, що більшість неповнолітніх злочинців - це ті, котрі позбавленні догляду та контролю дорослих. Через свою незрілість, невміння самостійно організувати власну діяльність, вони піддаються сумнівним захопленням, пропускають заняття у школі, погано вчаться, порушують дисципліну.

    Перебування підлітків у конфлікті з законом у багатьох випадках спричинення їхньою незайнятістю у позаурочний час, що зумовлено відсутністю за місцем проживання достатньої кількості клубів, спортивних гуртків, секцій. Гострою є також проблема працевлаштування неповнолітніх, пов'язана з небажанням підприємців в умовах жорсткої конкуренції легально використовувати малоефективну та достатньо дорогу працю підлітків. Позбавленні можливості працювати та організовано проводити своє дозвілля, неповнолітні потрапляють у сферу інтересів кримінальних осіб, які часто залучають їх до злочинної діяльності.

     У 2016 році Барським районним судом Вінницької області розглянуто 1  кримінальне провадження  відносно 1 неповнолітньої особи.

   Так, кримінальне провадження № 125/1644/16-к про обвинувачення ОСОБА 1  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України надійшло 19.08.2016 року. Ухвалою суду від 25.08.2017 року було відкрито провадження по даній справі. 20.03.2017 року суддя Барського районного суду Вінницької області Хитрук В.М.  ухвалою суду задовольнив  клопотання потерпілої ОСОБА 2 та закрив кримінальне провадження за обвинувальним актом, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015020080000267 від 24 травня 2015 року  про обвинувачення ОСОБА 1 у вчиненні злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст.125 України на підставі  п. 7 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою  потерпілої  від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

       Також  у 2016 році Барським районним судом Вінницької області було  розглянуто  кримінальне провадження 125/680/16-к  по обвинуваченню ОСОБА 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. Ухвалою суду від 15.04.2016 року було відкрито провадження по даній справі. 05.05.2017 року суддя Барського районного суду Вінницької області Хитрук В.М.  ухвалою суду задовольнив  клопотання потерпілого ОСОБА 2 та закрив кримінальне провадження за обвинувальним актом, зареєстрованим у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015020080000558 від 12.11.2015  року про обвинувачення ОСОБА 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

       Так, 2016 році Барським районним судом Вінницької області було  розглянуто  кримінальне провадження 125/140/16-к  по обвинуваченню   ОСОБА 1 за ч.1 ст.125 КК України. Ухвалою суду від 31.01.2017 року було відкрито провадження по даній справі.  14.02.2017 року суддя Барського районного суду Вінницької області Хитрук В.М.  ухвалою суду задовольнив  клопотання потерпілого ОСОБА 2 та закрив кримінальне провадження за обвинувальним актом  зареєстрованим у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12016020080000545 від 29 грудня 2016 року про обвинувачення ОСОБА 1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України на підставі  п. 7 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою  потерпілого  від обвинувачення у формі приватного  обвинувачення.

            Так, 2016 році Барським районним судом Вінницької області було  розглянуто  кримінальне провадження 125/1201/16-к  по обвинуваченню  ОСОБА 1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України . Ухвалою суду від 31.01.2017 року було відкрито провадження по даній справі.  08.08.2016 року суддя Барського районного суду Вінницької області Хитрук В.М.  ухвалою суду задовольнив  клопотання потерпілого  ОСОБА 2 та закрив кримінальне провадження за обвинувальним актом зареєстрованим у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12016020080000162 від 06.04.2016 року про обвинувачення ОСОБА 1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України  на підставі  п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відмовою  потерпілого ОСОБА 2 від обвинувачення у формі приватного  обвинувачення.

           У 2017 році до Барського районного суду надійшло кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА 1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Ухвалою судді Хитрука В.М. від 17.05.2017 року було призначено підготовче провадження по даному кримінальному провадженню. На даний час кримінальне провадження не розглянуто.

 По  кримінальним провадженням відносно неповнолітніх, розглянутих  у 2016 році, судом було  додержано  вимоги  ст.ст.314, 316 КПК України.

Відповідно до ст.492 КПК України, за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових та психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом. Затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.   Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора. Так, слід зазначити, що по всіх кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх, розглянутих судом за період 2016 року, запобіжні заходи щодо неповнолітніх як на стадії досудового розслідування, так і під час судового провадження не застосовувались.

Відповідно до вимог ч.2 ст.52 КПК України обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою та щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою. Слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні відносно неповнолітнього, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. Слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені в ухвалі час і місце для участі у кримінальному провадженні відносно неповнолітнього. Ухвала про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов'язковою для негайного виконання.

Слід зазначити, що по всіх справах, розглянутих судом у 2016 році, випадки порушення судом права на захист стосовно неповнолітніх підсудних, обвинувачених відсутні.

       Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 5 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх", при розгляді справи про злочин неповнолітнього крім обставин, зазначених у ст.64 КПК України 1960р., з’ясовуються його вік, стан здоров’я та загального розвитку, характеристика, умови життя і виховання, обставини, що негативно впливали на його виховання, вплив дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність, а також його ставлення до вчиненого діяння.

        Злочинність неповнолітніх - це складова злочинності, суб'єктами якої є неповнолітні. Злочинність неповнолітніх має ті самі соціальні причини, що і злочинність дорослих: поширення безробіття, загальне зниження матеріального рівня населення. А звідси — невиконання батьками обов'язків по вихованню дітей, послаблення ефективності виховної роботи у навчальних закладах. Противоправна поведінка неповнолітніх почасти характеризується неповнотою усвідомлення скованих суспільно небезпечних дій, їх мотивів і цілей. Найчастіше причини підліткової злочинності - це результат неправильного виховання, відсутності догляду батьків за дітьми, матеріальних не достатків, негативного впливу найближчого оточення. Хоча в нинішніх умовах серед неповнолітніх злочинців багато дітей, сім'ї яких мають досить високий матеріальний рівень, однак контроль за дітьми послаблений, оскільки батьки зайняті бізнесом і їм здається, що достатньо забезпечувати матеріальне благополуччя своїх дітей. Тим часом виховання включає в себе і формування поваги до закону, і окрім школи, це має робити сім'я. А поважати закон можна лише одним способом - виконувати його.

        У нашій країні тенденція до зростання злочинності серед підлітків продовжує зберігатись, а криміногенна ситуація у підлітковому середовищі залишається складною. Це не дивно, адже менш психічно стійкі підлітки більш відчутливо реагують на соціальні негаразди, які є неодмінною ознакою перехідного періоду.

 

 

 

Суддя Барського

районного суду                                                                     В.М.Хитрук