Узагальнення судової практики по розгляду Барським районним судом Вінницької області цивільних справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи за 2017 рік

 У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я

судової практики по розгляду Барським районним судом Вінницької області цивільних справ про обмеження цивільної дієздатності  фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи за 2017 рік

Цивільна дієздатність фізичної особи є важливою складовою її правового статусу, що дозволяє їй своїми діями набувати для себе цивільні права і самостійно їх здійснювати, а також створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Тому вирішення питання про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним, поновлення цивільної дієздатності фізичної особи у судовому порядку є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів громадян.

Умови обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності визначаються законом. Зокрема, суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, чи зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (ст. 36 ЦК).Наслідком обмеження цивільної дієздатності є те, що фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, які виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, лише за згодою піклувальника (ст. 37 ЦК).

За наявності достатніх підстав суд може обмежити право неповнолітньої особи (у віці від 14 до 18 років) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права (ст. 32 ЦК).

Якщо фізична особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу, суд визнає її недієздатною. Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-який правочин. Від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах правочини вчиняє її опікун (ст. 41 ЦК).

Процесуальний порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цивільним процесуальним законодавством (статті 236-241 ЦПК).Оскільки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (включаючи право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком) або визнання фізичної особи недієздатною суттєво зачіпає права та інтереси особи, законом передбачено обмежене коло осіб, які мають право бути заявниками у цих категоріях справ.              

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана членами її сім'ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом. Заява про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або про позбавлення її цього права може бути подана батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування. Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ст. 237 ЦПК). До членів сім'ї або близьких родичів, які мають право подати заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи заяву про визнання фізичної особи недієздатною, належать чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха та інші особи, визначені у ч. 1 ст. 52 ЦПК.

 У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. У заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права повинні бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього здійснення ним цього права.

Якщо вимоги щодо змісту заяви не дотримані, така заява залишається без руху в порядку ст. 121 ЦПК.

Стаття 39 Цивільного кодексу передбачає, що суд може визнати особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч.4 ст.234 Цивільного процесуального кодексу зазначену категорію справ суд розглядає у складі одного судді і двох народних засідателів, за участю заявника та представника органу опіки та піклування.         

 Особу, яку пропонується визнати недієздатною, викликають у судове засідання, тільки якщо це можливо з огляду на стан її здоров’я. Питання про виклик такої особи суд вирішує в кожному випадку окремо, її неявка в судове засідання не позбавляє суд права розглянути справу за її відсутності.

 Після відкриття провадження у справі починається її провадження до судового розгляду, під час якого суд призначає судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану фізичної особи. Така експертиза призначається тільки за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи (довідки про стан здоров'я, виписки з історії хвороби тощо). У виняткових випадках, коли особа явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

 Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.

 Важливим є також те, що заява у справі про визнання громадянина недієздатним, крім вимог статті 238 ЦПК України повинна відповідати і загальним вимогам, що пред'являються для подання позовних заяв. У заяві про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи повинні бути викладені обставини, що свідчать про психічний розлад, істотно впливають на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними чи обставини, що підтверджують дії, внаслідок яких фізична особа, яка зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо, поставила себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Варто зауважити, що в самій заяві про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права, повинні бути викладені обставини, що свідчать про негативні матеріальні, психічні чи інші наслідки для неповнолітнього, здійснення ним цього права.

Також, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Як правило, в заяві з даної категорії справ зазначається як мета, встановлення опіки з метою отримання пенсії по догляду за особою, визнаною судом недієздатною, можливість вчиняти певні дії від імені цієї особи, які необхідні у зв'язку з життєвою ситуацією, що склалася.

Якщо заявником у заяві не вказана мета, з якої порушується провадження у справі, то відповідно до статті 121 ЦПК України заява залишається без руху, а заявникові надається термін для усунення вказаних суддею недоліків.

Особа, в чиїх інтересах порушено процес, бере участь у справі як заявник. Правове становище заявників у справах окремого провадження характеризується тим, що вони порушують справу для захисту своїх прав та інтересів, які охороняються законом; мають юридичну зацікавленість у справі, що виявляється як у поширенні на заявників усіх матеріально- і процесуально-правових наслідків вступу рішення суду в законну силу, так і в обов'язковому правовому зв'язку встановленої судом обставини з їх правовими або охоронюваними законом інтересами. Заявник може сам подати вимогу щодо порушення справи в суді або в його інтересах справа окремого провадження може бути розпочата на вимогу прокурора, законного представника, інших уповноважених на це громадян та організацій.

Зацікавлені особи вступають або залучаються у вже початий процес. На відміну від заявника, вони не заявляють суду своїх самостійних вимог і не несуть судових витрат. Ними можуть бути громадяни, підприємства, установи, громадські організації.

Розглядаючи процедуру розгляду справи, слід зазначити, що предметом судової діяльності в цьому випадку є безпосереднє визначення наявності підстав для встановлення такого правового стану фізичної особи як обмеження у дієздатності чи визнання її недієздатною.

Прийнявши справу до провадження, суддя починає підготовку справи до судового розгляду, керуючись як вимогами статті 239 ЦПК України, так і загальними нормами, що застосовані до випадків позовного провадження, тією мірою, якою вони застосовані в окремому провадженні.

У разі подачі заяви про оголошення громадянина недієздатним, суддя в ході підготовки справи повинен витребувати документи, які підтверджували б указані обставини.

Необхідно також з'ясувати, чи не є недієздатність громадянина умисною, тобто чи не переховується він з метою уникнути покарання, чи не ухиляється від сплати аліментів або від виконання якого-небудь іншого обов'язку. У зв'язку з цим, суддя повинен направити запити в органи міліції, опитати близьких осіб відсутнього.

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника та представника органу опіки та піклування. Питання про виклик фізичної особи щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною вирішується в кожному випадку судом з урахуванням стану її здоров'я.

Відповідно до статті 239 ЦПК України суд, за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи, призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Вивчення практики судів України по розгляду справ цієї категорії свідчить, що суди, в основному, правильно їх вирішують. Разом з тим, у роботі судів ще мають місце серйозні недоліки.

У ряді випадків суди приймають заяви про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним від осіб, які неправомочні пред'являти такі вимоги. Нерідко, справи про визнання громадян недієздатними призначаються до слухання без проведення судово-психіатричної експертизи або така експертиза, у порушення вимог закону, призначається при відсутності достатніх даних про психічну хворобу або недоумство.

Не завжди справи розглядаються з участю представників органів опіки та піклування.

Рішення у справах про встановлення фактів, у цілому, має відповідати вимогам, які ставляться до рішень у справах позовного провадження. Рішення має бути законним і обґрунтованим.

У рішенні по справі про встановлення факту має міститися вказівка на факт, наявність чи відсутність якого встановив суд.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.   

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

 Суд, установивши, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати.

 Структура судового рішення у справах про встановлення факту аналогічна структурі рішень у позовних справах (стаття 215 ЦПК України). Воно складається із 4 частин: 1) вступна; 2) описова; 3) мотивувальна - містить аналіз зібраних по справі доказів, викладення обставин справи, доводи, за якими суд відхиляє ті чи інші докази, а також повинні бути посилання на ті закони, якими суд керувався при розгляді справи; 4) резолютивна - суд констатує наявність (чи відсутність) факту, про встановлення якого просив заявник.

Після набрання рішенням суду законної сили воно надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

 Цивільно - процесуальним законодавством також визначений порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

 Так, скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та  поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї або органу опіки та піклування.

Так, протягом 2017 року Барським районним судом Вінницької області було розглянуто 4 цивільні справи про визнання особи недієздатною. А саме: цивільна справа № 125/2460/16  за заявою ОСОБА 1 про визнання недієздатною ОСОБА 2; цивільна справа № 125/2377/16   за заявою ОСОБА 1, за участю заінтересованої особи органу опіки та піклування Івановецької сільської ради Барського району, про визнання фізичної особи недієздатною ОСОБА 2; цивільна справа № 125/1518/15  за заявою  ОСОБА 1, заінтересована особа – Орган опіки і піклування Ялтушківської сільської ради Барського району Вінницької області про визнання громадянина недієздатним; цивільна справа за заявою  ОСОБА 1, за участю заінтересованої особи органу опіки та піклування Гармаківської сільської ради Барського району,  про визнання фізичної особи недієздатною.    Слід зазначити, що у всіх 4 справах осіб, які заявлені у заявах було визнано недієздатними.

Проаналізувавши практику, можна дійти висновку, що переважно при розгляді заяв окремого провадження щодо визнання особи недієздатною чи обмежено дієздатною судді дотримуються норм матеріального та процесуального права, при вирішенні справ даної категорії застосовується практика ВС та узагальнення вищих спеціалізованих судів, а також інші нормативно-правові акти, пов’язані з особливостями розгляду цієї категорії справ та призначенням судових експертиз.

Суддя Барського                                                           В.М.Хитрук

районного суду