Узагальнення судової практики по розгляду Барським районним судом Вінницької області справ про відшкодування шкоди завданої майну юридичної або фізичної особи внаслідок ДТП за 2017 рік

Узагальнення судової практики по розгляду Барським районним судом Вінницької області справ про відшкодування шкоди завданої майну юридичної або фізичної особи внаслідок ДТП за 2017 рік

Метою даного узагальнення є аналіз та систематизація судової практики, що стосується відшкодування шкоди, завданої майну юридичної або фізичної особи внаслідок ДТП, визначення проблем, які виникають при вирішенні судом справ даної категорії, аналіз судової практики, а також спірні питання судової практики, що потребують роз’яснення.

Предметом узагальнення стали рішення суддів Барського районного суду Вінницької області, які виносилися з приводу спірних правовідносин щодо відшкодування вищезазначеної шкоди.

Узагальнення проводиться за період 01.01.2017 р. – 31.12.2017 р.

В процесі аналізу у Барському районному суді було розглянуто 5 цивільних  справ про відшкодування шкоди, завданої майну юридичної або фізичної особи внаслідок ДТП. Суть таких справ полягає у завданні шкоди здоров'ю та моральних переживань, страждань особі, яка являється потерпілим у даній категорії справ або матеріальних збитків у разі якщо потерпілим визнається юридична особа.

Згідно аналізу судової практики встановлено, що неправомірні дії водіїв  кваліфікуються не лише адміністративними правопорушеннями, але й злочинами. В такому випадку, потерпілі під час розгляду судом кримінальної справи подають цивільні позови про відшкодування шкоди.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, Кримінальним процесуальним кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Так, 4 липня 2017 року, Барським районним судом було розглянуто цивільну справу за позовом Скакуна Владислава Юрійовича до Грищука Олексія Васильовича про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину.

Позивачем Скакуном В.Ю. під час розгляду справи було подану заяву про залишення позову без розгляду, яка була задоволена судом ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 4 липня 2017 р.

17 липня 2017 року позивач Баланко С.С. звернувся до Барського районного суду Вінницької області з позовом до Комахи В.Ю. про відшкодування шкоди. Сторонами було подано текст мирової угоди, укладеної між ними з метою врегулювання спору.

Під час розгляду справи, суд ухвалив визнати мирову угоду між Баланком С.С. та Комахою В.Ю. на наступних умовах: Комаха В.Ю, згоден сплатити, а Баланко С.С. в особі представника Іванової В.О. згоден отримати в рахунок відшкодування шкоди, завданої ДТП, яка сталась з вини першого 06.10.2016 р., матеріальну та моральну шкоду в сумі п’ять тисяч гривень, з яких Комаха В.Ю. сплачує 17.07.2017 позивачу в особі його представника Іванової В.О. три тисячі гривень. Решту дві тисячі гривень Комаха В.Ю. зобов’язується сплатити, а Баланко С.С. згоден отримати вказану суму в строк не пізніше 15.08.2017.

Судом було встановлено, що умови укладеної між сторонами мирової угоди, що викладена на окремому аркуші, підписана сторонами і додана до справи, не суперечать закону і не порушують прав, свобод та інтересів як сторін, так і інших осіб. Мирова угода укладена сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, стосується лише прав та обов’язків сторін та предмета позову.

Провадження у цивільній справі за позовом Баланка Сергія Сергійовича до Комахи Василя Юрійовича про відшкодування шкоди – закрито у зв’язку з визнанням мирової угоди.

2 листопада 2017 року Барським районним судом було розглянуто цивільну справу за позовом Дяченко В.О., Дяченко В.М.  до Комахи В.Ю. про відшкодування шкоди.

Позивачі  свої вимоги до суду мотивували тим, що  відповідач Комаха В.Ю.  06 жовтня 2016 року відповідач, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з зустрічним автомобілем під керуванням  Дяченком В. О., який належить Дяченко В.М.

Постановою Барського районного суду від 14 квітня 2017 року Комаха В.Ю. визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.  Позивач Дяченко В.О. в даній дорожній ситуації ПДР України не порушив. 

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 

    Статтею 1192 частиною 2 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

    Аналогічну правову позицію викладено в постанові пленум Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 №6 в пункті 9 абзацу 4.

    Згідно роз’яснень викладених у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

    Відповідно до роз’яснень, які містяться у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 р. № 4 « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

    Порушник зобов’язаний відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду, яка включає вартість виконання робіт та деталей для повного відновлення транспортного засобу з метою приведення його до того стану, в якому він існував до дорожньо-транспортної пригоди. Збитки в результаті дорожньо-транспортної пригоди визначають оцінювачі шляхом складання висновку та звіту автотоварознавчого дослідження, а під час розгляду справи в суді, у випадку виникнення обґрунтованих сумніві у правильності розмірів збитків визначених оцінювачем, призначається судова автотоварознавча експертиза. 

В результаті дорожньо-транспортної пригоди Дяченко В.О. отримав тілесні ушкодження у вигляді синців на передній поверхні грудної клітки зліва та справа, на спині, в ділянці нижнього краю реберної дуги справа. Вказані тілесні ушкодження відповідно до висновку судово-медичного експерта № 247 від 07 жовтня 2016 року відносяться за степенем тяжкості до легких тілесних ушкоджень.

В результаті ДТП, яке скоїв відповідач, автомобіль, який належить Дяченко В.М., був пошкоджений.

Окрім матеріальної шкоди, Дяченко В.М. завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що вона злякалась, коли дізналась, що її син Дяченко В.О. потрапив у ДТП і йому завдані тілесні ушкодження, її автомобіль пошкоджений. Це призвело до того, що вона нервувала, погано спала, плакала. Не має кошів відремонтувати машину, яка була засобом пересування для її родини. Це призвело до душевних страждань та необхідності шукати кошти для ремонту машини, це змінили її звичний уклад життя.  Моральну шкоду позивач оцінила у 10 000 гривень.

Дяченку В.О. завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що він  злякався під час ДТП за своє життя і життя пасажира Баланка С.С., який їхав з ним у машині і який теж отримав тілесні ушкодження. Внаслідок ДТП йому завдані тілесні ушкодження. Відчуває біль, страх перед машинами, не може спокійно спати. Моральну шкоду позивач оцінив у 10 000 грн. 

       Компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.       Згідно роз’яснень, наданих у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

    Наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Наявність вини заподіювача шкоди презюмується. За загальною презумпцією вини в цивільному праві, відсутність вини доводиться заподіювачем шкоди.

У результаті розгляду даної справи судом, позов задоволено повністю.

Було стягнуто з Комахи В.Ю. на користь Дяченка В. О. 10000 (десять  тисяч) гривень завданої моральної шкоди та 1000 грн. понесених судових витрат, а загалом 11000 грн. 

А також стягнуто з Комахи В.Ю. на користь Дяченко В.М. 10000 (десять  тисяч) гривень завданої моральної шкоди; 79 811 грн. 27 коп. завданої матеріальної шкоди як власнику автомашини, пошкодженої у ДТП 06 жовтня 2016 року; та 1500 грн. понесених судових витрат, а загалом 91311,27 грн.       

10 листопада 2017 року Барським районним судом Вінницької області було розглянуто цивільну справу за позовом Московко Б.М. до Любарського М.Т. про відшкодування шкоди.

Позивач Московко Б.М. свої вимоги до суду мотивував тим, що він надав в користування відповідачу належний йому на праві власності автомобіль. 01.03.2017 року Любарський М.Т. з власної вини наніс матеріальну шкоду позивачу через пошкодження автомобіля. Вартість майнової шкоди складає 116 973,00 грн. Добровільно відповідач не бажав відшкодувати завдану шкоду.  Тому, позивач просив суд стягнути з Любарського М.Т.  116 973,00 грн.  завданої матеріальної шкоди  та судові витрати  по справі. 

В результатті розгляду цивільної справи, вирішено стягнути з Любарського М.Т. на користь Московко Б.М. 116 973,00 гривень завданої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля та 1170,00 грн. понесених судових витрат при сплаті судового збору, а загалом 118143 грн.

Барським районним судом 27 грудня 2017 року розглянуто цивільну справу за позовом Костюхіна О.С. та Костюхіна С.Ф. до Мельника О.М. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В заяві до суду позивачі вказали, що 02 червня 2017 року у м. Бар Вінницької області, на автодорозі по вулиці М.Леонтовича, Мельник Олександр Миколайович, керуючи власним автомобілем, здійснюючи виїзд з двору житлового будинку № 4, на автодорогу, допустив зіткнення з іншим автомобілем. В результаті зіткнення водій автомобіля Костюхін О.С. не впорався з керуванням, допустив зіткнення з деревом, та отримав тілесні ушкодження у вигляді рваної рани голови. Власником автомобіля, який був пошкоджений в результаті ДТП, є Костюхін С.Ф. Позивачам завдано матеріальну та моральну шкоду. Добровільно відповідач не бажав відшкодувати заподіяну шкоду. Тому, позивачі просили суд стягнути з Мельника О.М., на користь Костюхіна  С.Ф. матеріальну шкоду в сумі 161 998 гривень, моральну шкоду в сумі 7000 гривень, 1690 грн. понесених судових витрат, а загалом 170 688 грн., на користь Костюхіна О.С. матеріальну шкоду в сумі 5 959 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн., 160 грн. понесених судових витрат, а загалом 16119 грн.

Під час розгляду справи судом було вирішено стягнути з Мельника О.М., на користь Костюхіна  С.Ф. матеріальну шкоду в сумі 161 998 гривень, моральну шкоду в сумі 7000 гривень, 1690 грн. понесених судових витрат, а загалом 170 688 грн.

Стягнути з Мельника О.М., на користь Костюхіна О.С. матеріальну шкоду в сумі 5 959 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн., 160 грн. понесених судових витрат, а загалом 16119 грн.

Підсумовуючи виявлені закономірності, можна стверджувати про ефективну практику відшкодування шкоди, завданої майну юридичної або фізичної особи внаслідок ДТП.

Проте, для отримання компенсації постраждалому пасажиру слід прикласти чимало зусиль. А саме: зібрати необхідні довідки, залучити очевидців події, провести декілька судово-медичних експертиз тощо. Тому, формування позитивної судової практики залежить, в першу чергу, від самих пасажирів, та законності і об'єктивності судів.

Пасажири отримують тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, здебільшого середнього, рідше трапляються легкі чи тяжкі тілесні ушкодження.

Так, зі 100% справ про відшкодування шкоди завданої майну юридичної або фізичної особи внаслідок ДТП розглянутих за 2017 рік Барським районним судом -40% справ, де учасники процесу отримали легкі або середньої важкості тілесні ушкодження.

Доказовою базою завдання шкоди є висновки медичної експертизи, протокол про дорожньо-транспортну пригоду, раніше винесене рішення суду, яким винуватих осіб притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності, свідки, відео- або звукозаписи тощо.

Громадяни звертаються до суду як про відшкодування моральної, так і матеріальної шкоди. Розмір шкоди різний.

Так, зі 100% справ про відшкодування шкоди завданої майну юридичної або фізичної особи внаслідок ДТП розглянутих за 2017 рік Барським районним судом - 40% справ, суд задовільнив позова про відшкодування моральної шкоди на суму 37000 грн.

Зі 100% цивільних позовів про відшкодування шкоди завданої майну юридичної або фізичної особи внаслідок ДТП, які були розглянуті Барським районним судом - 60% про відшкодування матеріальної шкоди, на загальну суму матеріальної шкоди - 359741,27 грн.

Таким чином Барським районним судом Вінницької області розглянуто 5 цивільних  справ про відшкодування шкоди завданої майну юридичної або фізичної особи внаслідок ДТП за період 2017 року у відсотковому співвідношенні становить 100%, з них – 20%  - залишено без розгляду (за заявою позивача), 20% - закрито у зв’язку із визнанням та підписанням сторонами мирової угоди, а також 60% задоволених цивільних позовів із винесенням рішення про сплату заподіяної моральної та матеріальної шкоди особі внаслідок ДТП.