УЗАГАЛЬНЕННЯ судової практики щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення за 2011 рік

   УЗАГАЛЬНЕННЯ

судової практики щодо порядку розгляду справ про адміністративні

правопорушення за 2011 рік

План

1.Актуальність та мета теми даного узагальнення.

2.Дотримання вимог щодо складання протоколу про адміністративні правопорушення.

3.Строки надходження адміністративного протоколу та його реєстрація в суді.

4.Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення.

5.Підготовка та порядок розгляду справи у суді.

6.Обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи.

7.Складення постанови по справі про адміністративне правопорушення.

8.Процедура перегляду постанови.

9.Висновки та пропозиції.

1. При виконанні даного узагальнення аналізувалась практика розгляду Барським районним судом Вінницької області справ про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених КУпАП у 2011 році.  Актуальність даного узагальнення полягає у тому, що дотримання форми, змісту протоколу про адміністративне правопорушення, строків розгляду справи, якісної підготовки до розгляду справи, вивчення та дослідження всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, забезпечення процедури перегляду постанови є запорукою невідворотності адміністративного стягнення і, в той же час, забезпеченням захисту прав громадян. Судова статистика має прикладний характер. Вона дозволяє виявити закономірності та характерні тенденції, які складаються у діяльності судів щодо вирішення по суті справ певної категорії. Метою даного узагальнення є визначення обов’язкових вимог до адміністративного протоколу, дослідження підготовки та порядку розгляду адміністративної справи у суді, обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи, процедури перегляду постанови, аналіз дотримання судами строків розгляду адміністративної справи та з’ясування кола осіб, які беруть участь у справі.

2. Відповідно до п.22 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Практика свідчить, що значна кількість протоколів про адміністративні правопорушення, складаються без дотримання вимог, визначених законом, що у подальшому дає підстави для закриття справи і для висновків про необґрунтованість відкриття провадження у справі. Усі відомості, які повинен містити протокол про адміністративне правопорушення можна умовно поділити на три групи. До першої групи відносяться обставини, які характеризують адміністративне правопорушення. Так, у протоколі зазначається місце та час його вчинення, сутність адміністративного правопорушення. Особа, яка його складає повинна ретельно з’ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер. До другої групи відомостей належать обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вказані відомості мають суттєве значення, оскільки забезпечують індивідуалізацію адміністративної відповідальності, що відповідає вимогам ч.2 ст.61 Конституції України, яка передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Крім того, згідно ч.2 ст.33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення має бути врахована особа порушника, майновий стан, обставини, які обтяжують та пом’якшують відповідальність.

До третьої групи належать відомості, що стосуються форми протоколу. У ньому зазначаються дата та місце складання, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол, прізвища свідків і потерпілих, якщо вони є. Вказані відомості мають важливе значення, оскільки, наприклад, відсутність відомостей про особу, яка склала протокол, робить його недійсним, бо не дозволяє визначити, чи мала вказана особа повноваження на його складання. За ст.255 КУпАП складати протоколи мають право: 1)посадові особи державних органів; 2)посадові особи органів місцевого самоврядування; 3)представники громадських організацій громадян та органів самоорганізації населення; 4)позаштатні і громадські інспектори державних органів; 5)власники підприємств; 6)адміністрація підприємств.

Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений. Проте протоколи із зазначеним недоліками до суду все ж таки надходять. Так, в.2011 році до Барського районного суду Вінницької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності Особи 1. Як видно із копії протоколу (додаток 3), даний протокол містить закреслення, виправлення дати, нечітко вказано посаду, прізвище особи, яка складала протокол.У випадках, коли в особи, яка вчинила  адміністративне  правопорушення, вилучалися документи, що мають значення для розгляду справи і прийняття об'єктивного рішення, у протоколі робиться відповідний запис із зазначенням, які саме документи долучаються до протоколу. Таке становище потребує від державних органів та посадових осіб, які застосовують законодавство про адміністративні правопору­шення, глибоких знань провадження у справах про адміністративні правопорушення з метою правильної кваліфікації протиправних діянь, правильного оформлення адміністративних матеріалів, а також забез­печення законності при застосуванні засобів впливу за скоєння адмініс­тративних правопорушень. Дуже часто в протоколах про адміністративне правопорушення не в повній мірі заносяться анкетні дані порушника, інколи відсутні посилання на статті КУпАП, які порушені, не записані адреси свідків та потерпілих, що у подальшому унеможливлює сповіщення їх про час і місце розгляду справи судом.

Протокол обов’язково має бути підписаний особою, яка його склала та особою, стосовно якої вказаний протокол складено. Якщо особа, яка вчинила правопорушення відмовляється від підписання протоколу, то у протоколі про це робиться відповідний запис. За наявності свідків та потерпілих протокол також підписують вказані особи. Також у протоколі мають бути зазначені пояснення вказаної особи.

Протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Порушення вимог щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення призводить до неможливості дотримання закріпленого у ст.33 КпАП України принципу індивідуалізації стягнення, яке не може бути застосоване до певної категорії осіб, що вчинили правопорушення. Неточності, закреслення, неправильно вказані відомості у протоколі негативно впливають на процес розгляду справи про адміністративне правопорушення, провокують затягнення розгляду справи та перехід помилки з протоколу у постанову суду, який змушений керуватись даними, які містить той чи інший протокол про адміністративне правопорушення.  Як приклад, можна навести: постановою Барського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2011 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді 40 (сорок) годин громадських робі на Особу 2. Проте начальник Жмеринського МРВ КВІ звернувся з поданням про вирішення питання, пов’язаного з виконанням даної постанови суду , оскільки ім’я порушника, яке вказано в постанові суду не відповідає його паспортним даним, а саме в постанові суду вказано «Євгеній», а в паспорті «Євген». Проте в протоколі про адміністративне правопорушення вказано «Євгеній». Тому помилка імені правопорушника, допущена у протоколі потягла за собою помилку в постанові суду.

Аналогічна ситуація: постановою Барського районного суду Вінницької області від 11 листопада 2011 року визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді 40 (сорок) годин громадських робіт на Особу 3. Проте начальник Жмеринського МРВ КВІ звернувся з поданням про вирішення питання, пов’язаного з виконанням даної постанови суду, оскільки дата народження порушника, яке вказано в постанові суду не відповідає його паспортним даним, а саме в постанові суду вказано «08.12.1978 р.н.», а в паспорті «17.11.1978 р.н.». Проте в протоколі про адміністративне правопорушення вказано «08.12.2011 року». Тому помилка дати народження правопорушника, допущена у протоколі, потягла за собою помилку в постанові суду.

     3. Якщо справи  про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення 
 може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення 
 правопорушення,  а при триваючому правопорушенні - не пізніш як 
 через три місяці з дня його виявлення. Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Справа про корупційне правопорушення розглядається суддею у триденний термін з дня передачі її судді. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 164-14 КУпАП – «порушення законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти» може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

         Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 173, 173-1, 173-2, 178, 185, ч.1 ст.185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 – розглядаються судом протягом доби; статтями 146, 160, 160-2, 185-1, 212-7 – 212-20 – у триденний строк; статтями 46-1, 51, 166-9, 188-34 – у п’ятиденний строк; статтями 101-103 КУпАП – у семиденний строк.

          У разі відмови в порушення кримінальної справи або закриття кримінальної справи, проте за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття.

          Реєстрація адміністративних матеріалів, які надійшли до суду здійснюється в день надходження, але не пізніше наступного дня. Після реєстрації, адмінматеріал в той же день передається відповідному судді. Розгляд справ про адміністративне правопорушення є центральною стадією провадження, яка закінчується постановленням рішення по справі. КУпАП не містить вичерпного переліку строків, протягом яких справи про адміністративні правопорушення мають бути розглянуті, а встановлює банкетну норму, відповідно до якої законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

         Не своєчасне  направлення до суду адміністративних матеріалів призводить до закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки закінчуються встановлені законом строки розгляду. Згідно зі ст. 257 КпАП протокол надсилається органові (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, але в законі не зазначено, протягом якого строку. Це було причиною того, що матеріали надходили до суду після закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Так, постановою Барського районного суду Вінницької області адміністративну справу за ч.6 ст.121 КУпАП стосовно Особи 4 провадженням закрито, оскільки адміністративний протокол надійшов в суд по закінченні трьохмісячного строку з дня вчинення адміністративного правопорушення, що виключає можливість накладення адміністративного стягнення.

Суд в таких випадках обґрунтовано закриває провадження у справах про адміністративні правопорушення у разі закінчення строків, визначених у ст.38 КУпАП, однак при цьому винні особи уникають відповідальності.

Наприклад, постановою Барського районного суду Вінницької області справу про притягнення Особи 5 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП закрито, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, що Особа 5 скоїв правопорушення 27.08.2010 року, тоді як до суду протокол надійшов лише 05.01.2011 року, тобто по закінченні встановленого ст.38 КУпАП тримісячного строку накладення адміністративнго стягнення.

4. Правовий статус осіб, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення врегульовані главою 21 КУпАП. Однією з центральних фігур провадження виступає особа, яка притягується до адміністративної відповідальності. Така особа за законодавством України наділена широким колом процесуальних повноважень. Так, вона має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, оскаржити постанову по справі. Істотне значення для захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності має право особи надавати докази своєї невинності. Здійснювати це право особа може як шляхом безпосередньої передачі письмових доказів або пояснень, так і заяв про усні або письмові клопотання про виклик та допит свідків, призначення експертизи, витребування документів. Водночас на таку особу не може бути покладений обов’язок доказування своєї невинності, оскільки закон поклав такий обов’язок на орган (посадову особу), яка склала протокол. Значною гарантією захисту прав особи, що притягується до відповідальності є надане їй право оскаржувати прийняту по справі постанову.

Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Процесуальні права потерпілий, як і правопорушник, набуває з моменту складання протоколу. Відповідно до закону потерпілий має право ознайомлюватися з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Наступним учасником провадження у справах про адміністративні правопорушення є законний представник – особа, на яку законом покладено обов’язок захищати права та представляти інтереси неповнолітніх або осіб, які через фізичні або психічні вади не можуть самостійно здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення. До таких представників закон відносить, насамперед, батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників тощо.

Захисником у справі про адміністративне правопорушення може бути адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Відповідно до закону захисник має право ознайомлюватися з матеріалами справи, заявляти клопотання, за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги, а також інші права, передбачені законодавством України.

Свідок відіграє важливу роль у з’ясуванні всіх обставин справи. Закон не обмежує будь-якими формальними ознаками коло осіб, які можуть бути залучені до процесу, як свідки. Відповідно до ст.272 КУпАП , свідком у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають встановленню у цій справі. За необхідності в якості свідка можуть бути викликані родичі особи, яку притягують до адміністративної відповідальності, її підлеглий, потерпілий, поняті, які були присутні при особистому огляді, вилученні речей та документів. Пояснення свідків може мати відношення до будь-яких обставин справи: відомості про вчинення адміністративного правопорушення, вини відповідної особи, наявності обставин, які обтяжують або пом’якшують відповідальність, завдану майнову шкоду, причини та умови вчинення правопорушення тощо. На свідка законом покладається обов’язок з’явитися на виклик суду в зазначений час, дати правдиві пояснення.

Крім обов’язків, свідок має і права. Так, якщо свідок не володіє мовою, якою ведеться провадження, він має право користуватися послугами перекладача та давати відповіді рідною мовою. Свідок має право викладати інформацію по суті поставлених запитань як в письмовій, так і в усній формі.

Експерт – це особа, яка є фахівцем у відповідній галузі науки, техніки, мистецтва тощо, якого залучають до у часті у справі у випадках, коли виникає потреба у спеціальних знаннях. На підставі всебічного вивчення поданих на експертизу матеріалів експерт на підставі спеціальних знань у своєму висновку дає вмотивовану відповідь на поставлені запитання. За законом експерт має процесуальні права і обов’язки. Так експерт зобов’язаний з’явитися на виклик суду і дати об’єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях. Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу суду ставити особі, яку притягують до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи.

Ще одним учасником, який може брати участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення є перекладач. Перекладача призначають у випадках, коли особа, яку притягують до адміністративної відповідальності, або інша особа, яка бере участь у справі, не володіє мовою, на якій розглядається справа. Участь перекладача дозволяє забезпечити законність, всебічність та повноту дослідження всіх обставин справи.

В провадженні Барського районного суду Вінницької області перебувала справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності Особи 6 за ст.124 КУпАП. 25 січня 2011 року відносно Особи 6  був складений адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП за те, що він в с.Ялтушків Барського району Вінницької області керуючи автомобілем марки ВАЗ  при здійсненні об’їзду автомобіля УАЗ  під керуванням Особи 7 не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого відбулось зіткнення та автомобілі отримали технічні пошкодження. В судовому засіданні Особа 6 своєї вини в порушенні вимог п.13.3 ПДР не визнав і суду пояснив, що коли він рухався автомобілем по своїй частині дороги, на узбіччі знаходився автомобіль УАЗ . Коли він порівнявся із зазначеним автомобілем, відстань між ними була 40-50 см, і в цей час вказаний автомобіль почав рухатись і виїжджати на проїжджу частину. Фактично він був позбавлений можливості уникнути ДТП, але саме з боку водія Особи 7 сталась транспортна пригода і тому він має за неї відповідати. З огляду на викладене просив призначити судову автотехнічну експертизу і визначити, чи були ним порушені вимоги п.13.3 ПДР України. Враховуючи те, що для встановлення даних, які б твердо стверджували порушення Особою 6 вимог п.13.3 ПДР України необхідний висновок експерта, постановою Барського районного суду Вінницької області від 18 березня 2011 року по справі призначено судово-автотехнічну експертизу. В даній справі про адміністративне правопорушення брала участь адвокат , яка діяла на підставі ордеру. В судовому засіданні адвокат заявила клопотання про допит свідків. Тому при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення брали участь такі учасники провадження, як свідки. Висновком автотехнічної експертизи встановлено, що в даній дорожній ситуації, в діях водія автомобіля  УАЗ Особи 7 невідповідності вимогам п.13.3 ПДР України не вбачається. Що стосується свідчень водія автомобіля ВАЗ Особи 6 щодо обставин ДТП є технічно неспроможними, дана версія з технічної точки зору, експертом не розглядалась. Тому постановою Барського районного суду Вінницької області від 05 травня 2011 року адміністративну справу  за ст.124 КУпАП стосовно Особи 7 за відсутністю складу правопорушення, провадженням закрито, оскільки згідно висновку авто технічної експертизи в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля УАЗ Особи 7 невідповідності вимогам п.13.3 ПДР України не вбачається. Оскільки Особи 7 не порушував правил дорожнього руху України, тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

5. Перед розглядом справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності не пізніше, як за три доби до дня розгляду справи в суді вручається повістка про виклик такої особи до суду. В повістці мають бути зазначені дата та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в такий же строк, як і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя вирішує такі питання: чи належить розгляд даної справи до його компетенції; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи про час та місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Суддя, який розглядає справу оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи їх права та обов’язки. Потім оголошується протокол про адміністративне правопорушення. Заслуховуються всі особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази, вирішуються клопотання.

За результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення судом виноситься постанова.

З метою забезпечення реалізації принципів законності та диспозитивності, охорони прав особи під час розгляду справи закон встановлює вимогу, відповідно до якої справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Такий порядок розгляду справи встановлений з метою забезпечення повного та всебічного з’ясування всіх обставин справи, а також попередження наступних правопорушень з боку особи, що притягується до відповідальності, та з метою її виховання.

Щоб не затягувати процес розгляду справи та не створювати умов для зловживання з боку особи, що притягується до адміністративної відповідальності, закон передбачив можливість розгляду справи за відсутності цієї особи у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У разі, якщо розгляд справи без присутності особи, яка притягується до відповідальності, неможливий, а особа ухиляється від з’явлення на виклик суду, цю особу може бути піддано приводу органом внутрішніх справ.

У практиці Барського районного суду Вінницької області існують непоодинокі випадки, коли при підготовці справи до розгляду суддя виявляє недоліки адміністративного матеріалу, у зв’язку з чим такі матеріали повертаються судом на доопрацювання. Наприклад: постановою Барського районного суду Вінницької області від 10 січня 2011 року повернуто начальнику ДАІ Барського району Вінницької області матеріал про адміністративне правопорушення стосовно Особи 8 для належного оформлення. Своє рішення суд мотивував тим, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення Особа 8 керував, на ст. Бар Барського району Вінницької області, скутером без державного номерного знаку в стані алкогольного сп’яніння. В судовому засіданні Особа 8 суду пояснив, що саме він керував скутером і, налякавшись, назвався Івановим Іваном Івановичем. Зазначивши в протоколі про адміністративне правопорушення невірне прізвище порушника Іванова І.І., інспектор ДАІ позбавив можливості суд викликати вказану особу і визначити її вину і відповідно, в разі доведеності останньої, призначити покарання. Тобто інспектор ДАІ не здійснив належну перевірку анкетних даних правопорушника, що призвело до повернення адмінматеріалу на доопрацювання.

6. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя має з’ясувати такі обставини: чи взагалі було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи наявні обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання, чи заподіяна майнова шкода, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу. Також суд має з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обставинами, що обтяжують адміністративну відповідальність є: продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її; повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинили злочин; втягнення неповнолітнього в правопорушення; вчинення правопорушення групою осіб; вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин; вчинення правопорушення в стані сп’яніння.

Обставинами, що пом’якшують адміністративну відповідальність є: щире розкаяння винного; відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; вчинення правопорушення неповнолітнім; вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Суддя, який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом’якшуючими і обставини, не зазначені в законі. Так, постановою Барського районного суду Вінницької області накладено адміністративне стягнення у виді 40 (сорок) годин громадських робіт на Особу 9 за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В судовому засіданні Особа 9 вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП визнав повністю, просив врахувати його важке матеріальне становище та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт. При призначенні адміністративного стягнення суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, врахувала  те, що на утриманні правопорушника перебувають неповнолітні діти, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження, де батьком записаний Особа 9. та вагітна дружина, що підтверджується довідкою Барської ЦРЛ , правопорушник Особа 9 позитивно характеризується по місцю проживання, що підтверджується довідкою, виданою Барською міською радою Вінницької області. Тобто суд врахував додаткові пом’якшуючі обставини у даній справі про адміністративне правопорушення.  

Обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за забезпеченням безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КпАП). Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Якщо при розгляді справи суддя прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу досудового слідства або дізнання.

Суддя, який розглядає справу зобов’язаний роз’яснити учасникам процесу їх процесуальні права, забезпечити їх реалізацію, встановити об’єктивно, повно та всебічно всі обставини справи, постановити вмотивовану постанову по справі, обравши відповідне адміністративне стягнення до правопорушника з урахуванням його особи, обставин справи, майнового стану тощо.

В практиці Барського районного суду Вінницької області трапляються непоодинокі випадки щодо незадовільної роботи поштової системи, оскільки особи, які викликаються судом невчасно отримують судові виклики та повідомлення, або взагалі їх не отримують. Також існують випадки, коли при відправленні судом рекомендованих листів, повідомлення про вручення листів до суду не повертаються. В подальшому особи, які не отримали виклик чи повідомлення, або отримали їх із значним запізненням акцентують увагу на тому, що вони не були присутні при розгляді справи, не мали можливості дати пояснення у справі, а також вчасно оскаржити винесену судом постанову. В даному випадку суд не може вплинути на ситуацію, оскільки нормативними документами поштового зв’язку передбачено, що працівникам пошти надається визначений час для вручення листів. При цьому строки розгляду справ про адміністративні правопорушення фактично спливають.

7. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення суд виносить постанову по справі.

 Однією з умов прийняття законного та обгрунтованого судового рішення є неухильне дотримання судом встановлених законом вимог до його форми й змісту. У чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) немає статті, в якій було б передбачено ухвалення судами іменем України постанов у справах про адміністративні правопорушення. Однак виходячи зі змісту конституційної норми (ч. 5 ст. 124) судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України. Отже, в таких випадках суди повинні враховувати принцип дії верховенства права та виносити постанови від імені України.

Згідно з вимогами ст. 283 КпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування суду та прізвище й ініціали судді, який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. останова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обгрунтована достатніми і незаперечними доказами (сукупність даних протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновки експерта, речові докази тощо).

У мотивувальній частині постанови викладається суть адміністративного правопорушення. Постанова оголошується одразу після закінчення розгляду справи. При цьому чітко зазначається вид правопорушення.

По справі про адміністративне правопорушення суддя виносить одну з таких постанов:

1)      про накладення адміністративного стягнення;

2)      про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП;

3)      про закриття справи.

Згідно з ч. 4 ст. 283 КпАП у резолютивній частині постанови у справах про адміністративні правопорушення крім прийнятого рішення має бути зазначено, як вирішено питання про вилучення речей чи документів. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується суддею.

Стан якості складення та оформлення постанов у справах про адміністративні правопорушення проаналізовано з метою усунення причин порушення законодавства при винесенні постанов, утвердження принципу їх законності та остаточності. У практиці Барського районного суду Вінницької області проблем, пов’язаних із винесенням постанов при розгляді справ про адміністративні правопорушення не виникало.  

8. Перегляд постанови у справі про адміністративне правопорушення є важливою гарантією захисту прав, свобод та інтересів як особи, що притягається до адміністративної відповідальності, так і потерпілої сторони. Перегляд постанови — це форма перевірки законності та обґрунтованості прийнятого рішення, виправлення помилок і недоліків у роботі органів адміністративної юрисдикції, в тому числі й суду.

Перегляд постанови є факультативною, необов'язковою стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення і відбувається у тих випадках, коли особа, що притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП), потерпілий (ст. 269 КУпАП) чи їх законні представники (ст. 270 КУпАП), захисник, за дорученням особи, яка його запросила (ст. 271 КУпАП), незгодні з винесеною постановою у справі про адміністративне правопорушення. На постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статею 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статею 185-3 КУпАП.

 Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга, протест прокурора до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу, протест прокурора разом із справою у відповідний апеляційний суд. Апеляційний перегляд скарги, протесту здійснюється протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Особа, яка подала апеляційну скаргу, прокурор, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення повідомляються апеляційним судом про дату, час і місце судового засідання не пізніше, ніж за три дні до початку судового засідання.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, прокурора, який виніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора, суд апеляційної інстанції має право: а) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін; б)скасувати постанову та закрити провадження у справі; в) скасувати постанову та прийняти нову постанову; г) змінити постанову (у разі зміни постанови в частині накладення стягнення в межах, передбаченою санкцією статті КУпАП, воно може бути посилено.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Після закінчення апеляційного провадження справа повертається до місцевого суду, який її розглядав не пізніше, ніж за п’ятнадцять днів. Копія рішення по скарзі, або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В такий же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.

За аналізований період у практиці Барського районного суду Вінницької області такої форми прокурорського реагування, як протест прокурора у справах про адміністративні правопорушення не було. За 2011 рік до апеляційного суду Вінницької області було оскаржено три постанови у справах про адміністративні правопорушення.

Приклад 1. В провадженні Барського районного суду Вінницької області перебувала справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності Особи 10 за ч.2 ст. 130 КУпАП. Постановою Барського районного суду Вінницької області від 19.09.2011 року Особу 10 позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів терміном на два роки, без вилучення транспортного засобу. Особа 10  подав апеляційну скаргу на постанову  Барського районного суду Вінницької області мотивуючи свої вимоги тим, що він позитивно характеризується по місцю проживання, що підтверджується довідкою характеристикою сільської ради, активно приймає участь у житті села, користується повагою серед молоді, добрий, порядний, на його утриманні перебуває хвора мати, вважає адміністративне стягнення надто суворим. Просив постанову Барського районного суду Вінницької області  змінити, застосувавши до нього адмінстягнення у виді 50 годин громадських робіт. Проте постановою апеляційного суду Вінницької області  апеляційну скаргу Особи 10  залишено без задоволення, а постанову Барського районного суду Вінницької області про притягнення Особи 10 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 130 КУпАП – залишено без змін.

Приклад 2. В провадженні Барського районного суду Вінницької області перебувала справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності Особи 11  за ч.3 ст. 121 КУпАП. Постановою Барського районного суду Вінницької області на Особу 11  накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів терміном на шість місяців. 15 червня 2011 року Особа 11 подав апеляційну скаргу на постанову Барського районного суду Вінницької області,  мотивуючи свої вимоги тим, що справа підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Просив продовжити строк на подачу апеляційної скарги, скасувати постанову Барського районного суду Вінницької області, провадження у справі закрити. Проте постановою апеляційного суду Вінницької області  у поновленні строку на апеляційне оскарження Особі 11 відмовлено, а апеляційну скаргу Особи  11 на постанову Барського районного суду Вінницької області про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3  ст.121 КУпАП повернуто особі, яка її подала.

Приклад 3. В провадженні Барського районного суду Вінницької області перебувала справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності Особи 12  за ч.3 ст. 130 КУпАП. Постановою Барського районного суду Вінницької області на Особу 12 накладено адміністративне стягнення у виді позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів терміном на два роки з оплатним вилученням транспортного засобу. Особа 12 подав апеляційну скаргу на постанову Барського районного суду Вінницької області, просив оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП. Постановою апеляційного суду Вінницької області вирішено скаргу Особи 12 задоволити частково. Постанову Барського районного суду Вінницької області  про притягнення до адміністративної відповідальності Особи 12  за ч.3 ст.130 КУпАП – змінити, виключивши вказівку про оплатне вилучення транспортного засобу , а в іншій частині – залишити без змін.

9. Вивчення та аналіз судової практики розгляду справ зазначеної категорії проведені з метою усунення та недопущення в подальшому помилок при розгляді справ судом та здійснення ними відповідного реагування на порушення, що допускаються іншими органами. Аналіз практики застосування норм адміністративного законодавства органами, яким законом дозволено притягувати громадян до адміністративної відповідальності, зокрема, збирання та застосування доказів, оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, їх розгляд і прийнят­тя рішень, виконання постанов про накладення адміністративних стяг­нень, а також застосування заходів адміністративного примусу свідчить про те, що працівники таких органів не завжди дотримуються вимог, які вису­ваються при здійсненні провадження у справах про адміністративні правопорушення. Аналіз судової практики засвідчив, що складені протоколи у багатьох випадках не відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством. Особливо це стосується нехтування вимогами ст. 256 КУАП при оформленні адміністра­тивних протоколів. Це, звичайно, є значною проблемою, оскільки протокол про адміністративне правопорушення є основною доказовою базою, яка несе в собі фіксування вчиненого адміністративного правопорушення.

Вивчення судової практики розгляду справ про адміністративні правопорушення свідчить також і про те, що недотримання вимог щодо змісту протоколу може призвести до порушення конституційних прав і свобод осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, повернення справи на доопрацювання, що викликає тяганину в розгляді справи впродовж розумного строку, що гарантується Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. З-поміж негативних наслідків визначаються також і такі, що тягнуть за собою закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Як приклад можна навести: постановою Барського районного суду Вінницької області від 25 березня 2011 року справу про притягнення Особи 13 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП закрито через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, що Особа 13 04.02.2011 року біля 14.00 год. на відрізку дороги , керував скутером, що не пройшов своєчасного державного технічного огляду. Оскільки в даний час проходження державного технічного огляду для скутерів не передбачено, в діях Особи 13  відсутній склад адміністративного правопорушення.

Зокрема, слід звернути увагу на те, що часто органи, уповноважені на складання протоколів, складають протоколи низької якості, із значними недоліками. Це змушує суди відповідно реагувати на них, повертаючи адмінматеріали на доопрацювання. Така ситуація може затягувати розгляд адміністративних справ.

Тому діяльність органів публічної адміністрації, які уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення має не лише контролюватися з боку вищестоящих органів. Працівників таких органів необхідно відповідним чином навчати, проводити семінарські заняття, систематичні курси підвищення кваліфікації, загалом підвищувати рівень правової культури таких працівників. Таким чином можна забезпечити як невідворотність та індивідуалізацію юридичної відповідальності, так і захист прав, свобод та законних інтересів громадян нашої держави.

Кожного року до судів надходить величезна кількість адміністративних справ. Тому заслуговує на увагу пропозиція про те, щоб деякі справи про адміністративні правопорушення, які підвідомчі судам розглядалися судом лише при незгоді правопорушника зі складеним працівниками, уповноваженими на складання адміністративного протоколу, який у такому разі міг би бути оскаржений до суду. Результати проведеного узагальнення свідчать про недоцільність віднесення до підвідомчості суду тих адміністративних справ, які пов’язані із застосуванням таких стягнень, як попередження та штрафи невеликого розміру.

Покладення на суди повноважень щодо розгляду такої значної кількості матеріалів про адміністративні правопорушення без збільшення штату суддів та обсягів фінансування негативно позначається на роботі судів, адже на сьогоднішній день багато судів значно перевантажені різними категоріями справ. Тому слушною є пропозиція деяких апеляційних судів про повернення деяких видів справ про адміністративні правопорушення до підвідомчості органів публічної адміністрації.

ГОЛОВА БАРСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ                                                             

ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                                      С.В. ПЕРЕВЕРЗЄВ

вик.Тісецька А.А. т.2-41-74

Таблиця-додаток кількості розглянутих справ про адміністративні правопорушення за 2011 рік